Одесский форум.Форум Одесса.

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.


Вы здесь » Одесский форум.Форум Одесса. » Форум Туризм » Рбалки-рибалкам.


Рбалки-рибалкам.

Сообщений 1 страница 9 из 9

1

Рибалки рибалкам. Народні прикмети . Корисні поради рибалкам. Яка буваэ риба. Всього потроху для рибалок. Рибалка. Календар риболова. Рибальскі страви.
Рибальський гумор .

ЕТИКА РИБАЛКИ

Рибна ловля зближує людей. Швидко зав’язуються знайомства різних за уподобанням і характерами, роками і професією людей. Об’єднує їх усіх любов до такого виду відпочинку. Але не всі рибалки мають ангельську вдачу. Серед них зустрічаються різні люди: веселі і похмурі, балакучі й мовчазні, ввічливі і невиховані, добре ерудовані і не дуже. Виходять на берег досвідчені рибалки і початківці, цікаві до природи і байдужі, хвальки і скромні люди.

Найголовнішим, здається мені, в стосунках на риболовлі, де доля зводить разом багатьох різних людей, є додержання так званих неписаних правил, що в комплексі складають таке поняття, яке рибалки називають етикою рибної ловлі. Не так важливо, скажімо, навчити людину правильно прив’язувати гачок на жилку, закидати спінінг, вибрати відповідне місце на березі водойми, підібрати наживку, як навчити її культурі поведінки, бережному ставленню до природи.

Трапляється таке. Іде рибалка берегом річки чи затоки, бачить, як другий виводить з глибини то плоскірку, то пліточку, а буває й підлящика завширшки з півтори долоні. Здавалося б, як просто — візьми і запитай: «Скажіть, шановний, в чому секрет вашої удачі?»—або «Чи не заважатиму я вам, якщо стану недалеко?» Так де там!

Заздрісний і невихований чоловік поспіхом полізе у воду, стане біля самого риболова («Це ж не ваш берег?»), розмахнеться вудлищем і почне ляскати по воді, наче батогом — швидше, швидше впіймати рибу! Сам нічого не впіймає й іншому завадить, зіпсує настрій. Риба до принадженого місця йде проти течії, стану, мовляв, на її шляху і підлящики та лящі самі підійдуть у чергу до мого гачка! Ось такі міркування — прості до примітивного.

А риба, наче мстить такому — зовсім не ловиться. Постоїть він годину-другу й піде з порожніми руками — ні собі, ні іншому. Зате назавтра (заздрість мучить!) прокинеться до перших півнів і обов’язково займе, чиєсь принаджене заздалегідь місце. Такі ситуації іноді закінчуються навіть бійкою— який вже там настрій, яка вже там рибна ловля і відпочинок!

Такі непорозуміння через принаджене місце виникають досить часто. Приходить рибалка ні світ, ні зоря, і, вибравши місце, сідає з своїми вудками. Тільки розкине їх, як раптом з’являється невідомий чоловік теж з вудлищами і каже приблизно таке: «На цьому місці я вчора ввечері кинув принаду, собі приготував його». Нічого не зробиш, треба вірити людині і доводиться поступатися місцем. А краще знайти компромісне рішення: «Сідайте поряд, давайте половимо разом». Це, здається, чудовий вихід з такої ситуації.

А взагалі, бажано тримати таку дистанцію від сусіда, щоб він був не в претензії до вас. Адже на березі місця вистачає усім і коли клює у сусіда, це зовсім не означає, що не буде брати у вас. Почекайте трохи, замініть наживку, поекспериментуйте з глибиною і вдача вас не промине.

Це влітку. А взимку скупчення рибалок може призвести навіть до біди. Побачили: хтось один витяг добру рибину з ополонки. Минає деякий час і біля рибалки вже починають бити кригу його сусіди. Приходять навіть з далеких місць. На товщину льоду ніхїо не звертає уваги — скоріше закинути вудочку! Оточать бідолаху, а лід — трісь! — і маєте холодну ванну. Таке мені довелося спостерігати на Київському морі і, на превеликий жаль, двоє рибалок загинули — їх просто не встигли витягти, бо всього під лід пішло чоловік п’ять. А решті теж було не солодко сушитися на морозі. Ось до чого можуть призвести заздрість і жадоба.

Справжній риболов-любитель, який поважає себе і колег, так ніколи не вчинить — він обере собі місце метрів за двадцять-тридцять від товариша і чекатиме спокійно кльову, надіючись на себе, свій досвід, снасті.

Не раз доводилося влітку спостерігати у затоці, що розділяє масив колективних садів, як батьки волоком ловили рибу, а на березі стояли з торбами іхні жінки і діти.

До чого ж ці люди привчають змалку своїх дітей, адже вони, дорослі, добре знають, що так ловити рибу заборонено. На зауваження відповідають грубощами при дітях. Вони мають чудові садові будиночки по берегах затоки і не користуються можливістю дати малюкам справжні уроки доброти, любові до природи, до всього живого, що нас оточує. Спостерігати чудовий схід'сонця, відблиски перших променів на росяній траві, побачити, як прокидається і починає жити тваринний світ прибережжя, привити змалку навики до чесної риболовлі.

Такі споживачі завдають подвійного збитку — крадуть при дітях (інакше їхні вчинки не назвеш) і псують настрій справжнім риболовам, що втішаються природою, відпочинком. А хіба назвеш вихованою чи етичною поведінку тих, хто після себе лишає на березі битий посуд, папір, целофанові упаковки, розкладає вогнище в недозволених місцях, вирубує дерева та кущі.

Неписані правила, етика рибалки... Вона ніде не зафіксована (на жаль!), а виробляється у чесних, товариських взаєминах. Вона повинна бути на совісті кожного. То ж давайте її дотримуватися, будемо взаємно ввічливими у стосунках один з одним і з природою. Тоді відпочинок кожного стане змістовним і приємним.

ПОРАДИ БУВАЛИХ

Чи варто принаджувати? Це питання відкрите. Деякі рибалки принаду визнають, інші — категорично відкидають її. Та й у літературі розмова не доводиться до кінця. Більше про техніку принаджування говорять та про те, чим краще принаджувати рибу. Сам я не належу до захисників принаджування, але був один випадок...

Досвіду риболовлі тоді у мене ще не було, а про добрі снасті годі й казати. Разом із товаришем ми вудили на Видубецькому озері. Тоді це було майже дике місце: без моторних човнів, плям на воді, з густими кущами та великими деревами на березі. Отож удосвіта розташувалися тут, закинули вудки.

Клювало погано. Попадалися дрібні окуні та плітки. Десь о десятій годині прийшла літня жінка з оберемком добрих вудок. Поклала'їх на землю, спостерігає за нами і мовчить.

— А ви чого не ловите? — запитуємо її.

— Почекаю, поки місце звільниться.

— Хіба ж це ваше власне місце? — обурився приятель.

— Давай,— кажу йому,— перейдемо. Адже тут майже не клює.

Так і зробили. Жінка, не поспішаючи, закинула три чи чотири вудочки, вийняла з сумки невеличку торбинку і сипонула з неї кілька жмень чогось темного на поплавці.

— Принаджуєте?

— Та так...— неохоче відповіла.

На новому місці одразу повезло—почало клювати. А жінка тим часом один за одним витягала з води лящів.

Через деякий час знову сипонула щось у воду. Запахло конопляною олією.

Минув день. Завечоріло. Жінка почала збиратися додому. Риба ледь улізла у велику сумку. Проходячи повз нас, затримавши погляд на нашому улові, сказала:

— Треба рибу принаджувати і не перегодовувати, от як я. Увесь час підсипала смажене і добре потовчене насіння конопель. Риба ним не наїсться, а запах чує добре і підходить. Не обов’язково підгодовувати заздалегідь, а то буває, що понаїдається, а ловитися не хоче...

Ми сором’язливо опустили очі. А пізніше з успіхом користувалися цією порадою.

Вудлище з прута. Колись і в мене була така вудочка. Кілька років я користувався нею, аж поки під час лову лящів не обламався кінчик. За цей час воно не пересихало і не деформувалося. І не поступалося найкращому бамбуковому. Про спосіб виготовлення його мені розповів один старий рибалка.

Придатні для цього ліщина і кизил. Ще взимку треба в лісі знайти довгий і рівний прут. Вдома його старанно очистити від кори і, якщо він трохи вигнутий, випрямити, розпаривши над киплячою водою. Потім вудлище треба деякий час витримати при кімнатній температурі. Коли воно добре підсохне, змащують олією кілька разів і знову підсушують. Через деякий час деревина вбирає олію повністю. А перед рибалкою можна пофарбувати вудлище у світло-зе-лений колір.

ЯКИМ ПОВИНЕН БУТИ ПОВОДОК

Це, насамперед, стосується риболовів-початківців. Скажімо, на запитання, який у них поводок, вони розгублено відповідають — звичайний.

Досвідчені рибалки радять мати тоненький, міцний, пофарбований під колір води поводок. Він повинен бути майже непомітним у воді. Треба мати на увазі й таке: колір жилки у воді і на повітрі відрізняється, і добирати її треба дуже уважно.

Найкраща товщина поводка 0,15 мм, довжина — 25—ЗО см. Часто вудку оснащують так, щоб поводок лежав на дні повністю або частково. Це залежить від того, яку рибу хочете ловити. Окунь, наприклад, бере наживку, яка щойно опустилася на дно, лящ спершу поласує нею, потім піднімає догори. Щоб вчасно помітити клювання, тягарець треба прикріплювати недалеко від гачка. Підсікати треба теж залежно від того, яка наживка у вас на гачку. Якщо вона ледь тримається, як, скажімо, тісто, робити це треба негайно після коливання поплавця, а якщо міцно (черв'як, перловка, мотиль), то можна й почекати, коли риба проковтне її повністю. Пам’ятайте, що від такої дрібниці, як поводок, залежить ваша вдача.

НА СВІЙ СМАК

Робити гачки вдома дуже складно. Простіше на свій смак переробити ті, що продаються в магазинах. Спочатку їх треба обпалити на вогні. Для цього їх кладуть на тонку (1,5—2 мм) металеву пластинку, нагрівають до світло-червоного кольору, потім охолоджують разом із нею.

Після цього гачкам можна надати будь-якої форми. Деякі рибалки, наприклад, вивертають на 90 ° вушко. Такий гачок зручніше тримати в руках, коли насаджуєш наживку. Пізніше можна його загартувати: нагріти до темно-червоного кольору і охолодити у машинному маслі.

Відпускати гачки треба на сталевій шліфованій болванці, нагрітій на вогні. Це досить складна операція, яка потребує навичок, тому кожен гачок відпускають окремо. Наступна операція — заточування. Але перед тим часто протравлюють гачки у ЗО %-ному розчині азотної або сірчаної кислоти. Заточують гачки звичайним терпугом.

ФАРБУЄМО ЧАЄМ

Є цікавий спосіб фарбування жилки. На півлітра води беруть 6 г чаю (можна й більше, це залежить від того, який колір ви хочете одержати). Жилку кип’ятять у цій заварці на легкому вогні близько години, потім виймають, просушують. Якість її анітрохи не погіршується, вона навіть стає міцнішою.

НАХЛИСТ

Це один з найкрасивіших способів любительської рибної ловлі. Так полюють на в’язя, головня, жереха та чехонь. Снасть така: вудлище суцільне бамбукове, завдовжки 4—4,5 м, волосінь капронова, перерізом 0,3—0,4 мм, гачок № 10, кований, з короткою цівкою. Наживка — хрущ, жучки, що плодяться на житі, та найчастіше коники (по два). Волосінь довша за вудлище на 0,5 м. Берег для лову треба вибирати глинистий, що підмивається течією, бажано з кущами у воді.

До берега підходять дуже обережно. Наживку закидають нижче за течією, вона повинна пливти і повільно тонути. Якщо ви добре замаскувалися на березі, можна побачити, що риба ніби відступає перед такою наживкою. Коли жук чи коник потонуть на глибину не більше 1 м, вудлище повільно підтягують проти течії, поки вода не винесе наживку на поверхню. Звичайно, саме в цей момент риба хапає здобич, боячись її впустити назавжди. Проте підсікати зарано: риба взяла коника лише губами. Зачекавши кілька секунд після клювання, треба трохи відпустити волосінь. І лише після того, як ослабне її натягнення, різко підсікають. Рибу тягніть до берега швидко, не даючи їй отямитися і розполохати інших.
http://s4.uploads.ru/t/3FaUw.png

ЯК ВИВІЛЬНИТИ ТРІЙНИК
Кидок спінінгом. Щука! Гачок з пащі вийнявся легко. Ще кидок — окунь. Трійник вивільнився теж швидко, повезло—хижак не встиг його проковтнути. Швидше, швидше! Саме кльов. Знову щука. Ось вже риба б’ється на березі. Але трійник всіма гачками впився десь у глибині пащі. Його не так-то легко витягти — заважають гострі зуби. А що, як щука стрепенеться? Вважайте, що на кількох пальцях немає шкіри, а рани заживають дуже довго і боляче. Такі випадки рибалкам добре відомі. Але чомусь не всі користуються зручним інструментом — вилочкою-екстрактором. Його, щоправда, не завжди знайдеш у магазині, проте легко виготовити самому.

Беруть каркас старої непотрібної парасольки. Виймають з нього металеве пружинисте ребро, згинають навпіл і закручують на середині петлю. Щоб кінці екстрактора не розходилися, надівають на них дротяний відкидний гачок. Можна виготовити й вилку. Для цього беруть алюмінієвий дріт, один кінець його закручують — виходить зручний держак, другий розплющують молотком, зубилом вирубують у ньому розгин — і екстрактор готовий.

ЗРУЧНЕ КРІПЛЕННЯ

Цікавий спосіб кріплення спінінгової котушки кільцями із смужок гуми від старої автомобільної камери.

Таке кріплення міцне і не іржавіє. -Кільця треба акуратно склеїти гумовим клеєм, ретельно зачищаючи наждаком місця з’єднання гуми.

КРУЖКИ

Під час тихої, сталої погоди на озерах, водосховищах та старицях, там, де немає течії, деякі рибалки віддають перевагу кружкам. Що це за снасть?
http://s4.uploads.ru/t/Q7jl9.png
Кружок та його оснащення:

1 оснащений кружок; 2 — деталі кружка; 3 — кружок у зібраному вигляді (розміри у міліметрах).
Кружки застосовують для ловлі хижих риб. Ця снасть, що вільно плаває по воді, має вигляд дерев’яних,пінопластових або коркових дисків-поплавків діаметром 140—180, завтовшки ЗО мм. На обідку є жолобок для намотування волосіні, у центрі—отвір діаметром 10—12 мм для дерев’яного стрижня завдовжки 140—150 мм. У проріз на торці цього стрижня закладають волосінь. Кружок з кожного боку пофарбовано в різні кольори, тож коли при самозасіканні риби він перевертається, рибалки здалеку бачить, чи було клювання.

Поводок для ловлі сома, судака, миня виготовляється з капронової жилки, для щуки потрібен металевий. Стрижень вставляють з верхнього боку диска, відмотують стільки волосіні, щоб тягарець та наживка не діставали до дна, волосінь закріплюють у прорізу стрижня. Живець має ходити на поводку вільно.

ЯКЕ ВУДЛИЩЕ КРАЩЕ?

Нерідко можна зустріти на водоймах рибалок-любителів з телескопічними пластмасовими вудлищами. Як свого часу на зміну березовим і горіховим прийшли бамбукові, що мають багато переваг (легкі, міцні, акуратні), так зараз «телескопи» витісняють усі інші. Пояснюється це не лише модою, а швидше відсутністю в магазинах добрих дво-, триколінних бамбукових вудлищ, довжина колін яких була б не меншою за 1,8—2 м.

Широке поширення «телескопів» серед рибалок, очевидно, стримує ціна. Проте порівняно з імпортними, які коштують близько 100 карбованців, вони цілком доступні.

Тепер промисловість випускає чотириколінні вудочки. У продажу бувають і шестиколінні, довжина яких у зібраному вигляді досягає 5 м. Хотілося б зупинитися на одній чудовій властивості цих вудлищ. Уявіть собі густий очерет. В ньому голосно хлюпає карась. І от тут «телескоп» стає незамінним. Прив’язуйте коротку (до 1 м) волосінь з важким поплавцем та тягарцем до кінця і, висуваючи одне за одним коліна, акуратно опускайте наживку в маленьке «віконце» в очереті, туди, де на вас чекає удача. Клюнув карась. Підсікайте, відчувши його на гачку, миттєво вихоплюйте із заростів очерету, не даючи змоги заплутати волосінь.

Довговічність вудлища залежить від самого рибалки. Він повинен дотримуватись правил, які покупцеві вручають у магазині на спеціальній пам’ятці. Щоразу, повернувшись i рибної ловлі, не забудьте зняти верхню пробку, злити моду (якщо вона туди потрапила) і залишити вудлище и такому стані для просушування на два-три дні. Наприкінці кожного сезону треба розібрати його (зняти нижню пробку), протерти всі коліна, дати їм добре нросохнути, після чого зібрати і зберігати в темному місці подалі від нагрівальних приладів.

Найчастіше несправність вудлища пов’язана з випаданням одного з колін. Тоді вудлище розбирають, добре зачищають хвостовик коліна, що випадає, на довжину, яка вирізняється нерівністю (подряпини, потертості тощо). І промивають бензином, дають висохнути і після цього наносять тонкий шар епоксидного клею.Дуже тонкий, інакше потім доведеться дуже довго обробляти місце нанесення клею шкуркою. Такий ремонт простий і ефективний, дає змогу подовжити строк служби телескопічного вудлища.

НА П’ЯВКУ І ПУГОЛОВКА

Виявляється, що пуголовки і п’явки у літні спекотні дні краща наживка для окуня. Черв’яків у цей час знайти важко — вони позалазили глибоко у землю, и п'явок скільки завгодно можна назбирати під широким листям жовтої чи білої лілій. На гачку вони тримаються добре й на одну п’явку можна виловити кілька окунів. Наживляти їх треба з потовщеної частини.

Не менш Цікава, коли не найкраща наживка — маленькі пуголовки, які водяться в болотистих місцях, у заростях, на мілководді. Насаджують його за нижню губу, і він такі «кренделі» виробляє у воді, що окунь та ii інший хижак бере його з ходу, жадібно. Найкраще на пуголовків ловитиз човна, ближче до заростей на невеликій глибині. Трапляються великі окуні — горбані.

ЯКЩО ВИ ЗАХОТІЛИ ДЕЛІКАТЕСУ

Надзвичайно смачна копчена риба. Але як її приготувати на риболовлі? Літні дні довгі, вільного часу багато. Можна проводити будь-які кулінарні експерименти.

Для копчення треба мати старий ящик або пічку-духовку, що відслужила свій строк. У верхній стінці ящика вирізають невеликий круглий отвір, в одній з бокових — дверцята. Потім виготовляють дротяну сітку, яку кладуть на підставки. Коптильню встановлюють на цеглини або камінці, під нею розпалюють вогонь. Рибу, іцо пролежала день у розсолі, вкладають на сітку і вміщують у коптильню. Дно її поступово нагрівається, дрова жевріють (треба підбирати такі, які дають багато диму). Поки риба волога, дим має вільно виходити' назовні, потім верхній отвір закривають. Дрібну рибу коптять 25—ЗО хв, більшу — довше.
ЗРУЧНИЙ ВУЗЛИК

Здавалося б, нехитра штука — прив’язати гачок до жилки. Для цього є різні способи. Деякі рибалки пропонують такий: у кільце.гачка пропускають жилку так, щоб утворилася петля. Пальцями притискують її до цівки і замотують вільним кінцем жилки, який потім пропускають через вершину петельки. Спочатку вузлик не дуже міцно затягують на середині цівки, потім звужують його кільця і знову притягують жилкою.

ЗАМІСТЬ БЛЕШНІ

Недавно зустрів удачливого спінінгіста. Замість блешні він використовує заснулу рибу. Адже якою б гарною не була штучна приманка, в ній завжди знайдуться якісь недоліки. А таку снасть зробити дуже просто. Візьміть мідну дротинку діаметром 1 мм завдовжки 8—11 см і зробіть на її кінцях петельки. Одну з них, трохи стиснувши, пропустіть у рот риби так, щоб петелька вийшла назовні над хвостовим плавцем. Начепіть гачок-двійник і підтягніть петельку знову. На другій петельці прив’язується ще один двійник. На нього ж закріплюється заводне кільце для металевого поводка та звичайний вертлюжок — карабін-чик. Цю снасть риболови чомусь застосовують рідко. А даремно.

У ШАХОВОМУ ПОРЯДКУ
Багато рибалок-любителів з настанням зими часто запитують: де на незнайомій водоймі бурити ополонки? Як відшукати місце? Ось що підказує досвід. Не варто свердлити одразу кілька ополонок на невеличкій відстані. Краще, звичайно, вибрати один напрям і просуватися в ньому, роблячи отвори в кризі через кожні півсотні кроків. Якщо клює поблизу берега, треба «розміщувати» ополонки » шаховому порядку. Особливо у тому випадку, коли ловите на живця.

НУ Й ВИГАДНИК!

Не так давно мені довелося спостерігати цікавий спосіб принаджування риби. На кризі сиділо багато риболовів.

Поруч з ними повмерзали в лід одинокі рибки, і тільки біля одного щасливця темніла велика купа окунів, припорошених снігом. Ловив він, як і всі, на мормишку, наживляв її двома мотилями.

— Гарне місце знайшли? — запитав у нього.

— Не в цьому справа,— з лукавинкою посміхнувся чоловік. '

— А в чому? —поцікавився я.

Він мовчки озирнувся довкола, сів спиною до рибалок і витяг з великої ополонки трилітрову, щільно закриту кришкою банку, в якій плавало кілька дрібних красноперів.

Виявляється, в такий спосіб він приваблював хижу рибу. Адже взимку вода в-затоці чиста, от вони і йдуть на принаду. В цей час тільки встигав підсовувати їм мормишку. Рибалка на кінець розмови ще й порадив: на одному місці банку з рибками треба тримати не більше двох-трьох годин. За цей час хижаки, мабуть, розпізнають обман і пливуть собі геть від місця.

РАЗ КІЛЬЦЕ, ДВА КІЛЬЦЕ...

Як прив’язати до жилки поводок меншої товщини? Є простий і надійний спосіб. На основній волосіні слід зробити' два кільця, одне з них (з боку тягарця) пропустити у друге,потягнути волосінь до утворення на ній петлі. На кінці поводка треба зав’язати вузлик і пропустити його в. петлю, потім весь вузлик міцно стягнути. Заправлений таким чином поводок не сковзає, що дуже важливо, а вузол виходить дуже маленький, але міцний. Найчастіше жилка рветься на невміло і грубо зав’язаних вузлах.

ЗАПАС ЛЕГКО ПОПОВНИТИ

Скільки прикрощів на риболовлі завдають невидимі під водою корчі, колоди, коріння тощо. Обриваються гачки, блешні і — найбільше тягарці. Що стосується неприємностей з тягарцями, то їх легко позбутися— аби був запас свинцю.

У кожному домі знайдуться металеві кришки від баночок з-під кремів, цукерок тощо. У них дуже зручно відливати хороші плоскі тягарці для закидушок. Можна їх виготовляти з наскрізними отворами і з кільцями для кріплення жилки. Як кому до вподоби. Вони зручні для закидання на далеку відстань, легко відчіплюються у воді від корчів (треба тільки кілька разів легенько посмикати жилку).

НЕ ПОСПІШАЙТЕ...

На водоймищах засяяла на сонці довгожданна крига. Стають доступними найвіддаленіші куточки рік, озер, заток. І от, ризикуючи прийняти льодову купіль, ви обережно ступаєте на край криги, яка, на перший погляд, здається міцною. Але не поспішайте.

Крига завтовшки понад 5 см може витримати людину середньої маси. Та пам’ятайте, що перший лід не завжди однаковий. На мілині він товщий, на глибині та біля водної рослинності, у гирлах річок та струмків — тонший.

Пересуваючись по кризі, треба пробувати її товщину плішнею і не поспішати дістатися до місця лову. Треба знати: чим більше людей сходиться в одному місці, тим більше шансів потрапити у воду.

Одяг має бути легким, але теплим, бажано вовняним і досить вільним.

Рбалки-рибалкам.

Отредактировано gosha (2013-09-13 05:14:11)

0

2

ПРО ВОДУ

Вода — найпоширеніша речовина на Землі. Займає нона 71 % земної поверхні, у вільному чи зв’язаному стані оточує нас скрізь.

За низьких температур вона не стискається, як інші речовини, а навпаки, розширюється.

За даними вчених, світові запаси води становлять близько 1,5 млрд. км 3. Враховано запаси світового океану і внутрішніх морів, озер, річок, грунтової вологи і підземних вод, пари, атмосфери і льодовиків. Багато це чи мало? Ось кілька порівнянних прикладів.

Уявімо: Земля — куля з рівною поверхнею. Розподілимо всю воду світового океану рівним шаром. Його товщина буде майже 4 км. На одного жителя планети припадає понад 400 млн. м 3 води. Цього досить, щоб протягом року постачати воду цілому місту.

Розподіляється вода на земній поверхні нерівномірно. Найбільше її у світовому океані —97,2 %. Прісної ж води, необхідної для рослинного і тваринного світу — для фізіологічних потреб, господарської діяльності людей, лишається близько 2 %. Дуже мало.

На переробку 1 т нафти витрачається 80—120 т води; на виробництво 1 т соди —100 т;паперу —200—300; чавуну — 220; капрону—5600 т води.

Три чверті води, яку споживають населення, підприємства, комунальні господарства, промисловість, повертаються у водойми у вигляді стічних вод, забруднених органічними речовинами і складними хімічними сполуками. Виникає питання: навіщо її віддавати природі у такому вигляді? Але ж куди її подіти? Відповідь одна: очищати.

Якщо забруднених стоків небагато, а водойма чи річка велика — вона сама впорається з нечистотами. Самоочисна здатність, особливо проточної води — величезна і не в усьому ще з’ясована. Мікроорганізми у воді за допомогою кисню перетворюють органічні речовини на мінеральні, які осідають на дно або виносяться у моря.

Стічні води треба очищати. Для цього є багато засобів і способів. Але найкращий — не забруднювати воду.

Водні ресурси нашої республіки досить обмежені і мають виняткове значення для народного господарства. Охорона їх від забруднення, бережливе і розумне використання мають стати справою всіх нас. Треба позбутися примітивного мислення, що води, мовляв, багато—на мій вік вистачить.

А нашим дітям, внукам, правнукам? Чи донесемо до них дорогоцінну кришталеву чашу чистої, як росяна крапля на сході сонця, води?

Чи знаєте ви, що перебування біля води цілюще для здоров’я? У людини, яка відпочиває поблизу озера чи ставка, пульс на 5—7 ударів менший, частота дихання зменшується у 2—5 разів на хвилину, а легенева вентиляція зростає на 15—20 %. Відбувається це тому, що поблизу водоймищ температура повітря нижча, менша забрудненість, вища вологість. Ось чому лікарі рекомендують зайнятися риболовлею тим, у кого виснажена нервова система, безсоння та підвищення кров’яного тиску.

ГЛУХА ПОРА

Кінець січня і майже весь лютий рибалки назвали дуже влучно глухою порою. І справді, найзавзятіші виходять на лід, але повертаються з мізерним уловом — риба не клює.

Міцним товстим льодом скуті водойми, добре присипані снігом. Виникає ймовірність придухи риби. Перша її ознака — коли пробиваєте лунку, через деякий час на поверхню піднімаються рачки, жучки, водяні комахи. У воді не вистачає кисню, тож треба пробити якомога більше широких отворів у кризі.

При сильних придухах необхідно негайно повідомляти працівників рибоохорони, а також місцеві Ради народних депутатів і допомагати їм у виконанні необхідних робіт на водоймах.

Часто цим лихом користуються браконьєри. У місцях скупчення риби вони недозволеними снастями — драчами, кішками — ранять рибу і вона через деякий час гине, псується і забруднює річку чи озеро. Якось довелося бачити страшну картину: їдучи автобусом додому повз невеличке віддалене від шосейної дороги озерце, бачив темні силуети на снігу, червоні плями крові біля ополонок...

Рибалки-любителі повинні оголосити справжній бій браконьєрам і всіляко допомагати працівникам рибінспекції — на заборонених місцях, так званих зимувальних ямах, самим не ловити і порушників притягувати до відповідальності.

Отже, глуха пора — це пора для риби, але не для любителів-рибалок. Вони повинні подбати про зимівлю мешканців глибин у наших водоймах.

ЖИЛКА НЕ РВАТИМЕТЬСЯ

Досвідчені спінінгісти знають, скільки неприємностей завдають на риболовлі вузлики. Від натягування жилка в першу чергу рветься на вузлі.

Проте на одній і тій же самій жилці різні вузли поводять себе по-різному. А те, що вони мають різну міцність, можна пересвідчитись з малюнка. Спеціалісти точно підрахували, який процент міцності зберігає жилка в тих чи інших вузлах за однакового перерізу і однакової марки.
http://s5.uploads.ru/t/4nFVW.png

А В ЧОВНІ ЩО?

Ловля з човнів — найздобутливіша. Адже коли потрапиш на гарне місце, можна спіймати 5—10, а той більше кілограмів риби. Норма вилову 5 кг. Ну, а хто контролює човнярів? Під’їжджає інспектор, бачить — човен з рибальської бази. Просить документи — членський квиток і талон на вилов. Побажавши доброго улову, інспектор їде далі. Не браконьєр, мовляв, все по закону. А от улов майже ніколи не перевіряють. А даремно.

Любительська риболовля — чудовий відпочинок. Прийшов на берег з вудочками, розташувався у затінку — і спокійно в очікуванні клювання споглядай природу, милуйся на схід сонця, гладінь води, дихай свіжим повітрям та поглядай на поплавець. Стомився — пройдися бережком, а то й скупайся, розведи багаття — закип’яти воду і завари міцний чай.

Під час риболовлі з човна всього цього немає. Прибіг, задихавшись, на базу—сонце ще не зійшло. Виписав човна, навантажив його і швидше на заздалегідь облюбоване місце. Поки до нього дістанешся — веслами напрацюєшся до сьомого поту. Та от, нарешті, закинув наживку і засів, вважай на цілий день! Руки терпнуть, спина ниє, ноги набрякають, від сонця нікуди сховатися. А робити нічого — сидиш. Пароплав чи баржа пропливають — завмираєш від страху: зачепить чи ні? Про всяк випадок готуєш ножика — одразу перерізати якірну мотузку. Надвечір припливеш до бази, а вийти з човна не можеш — спина не розгинається, рук не відчуваєш, в очах миготить і кінчики вудочок, наче чортенята, скачуть перед очима. Зате риби повен рюкзак. Однак якою ціною? І хіба річ лише в рибі?

Ось чому, гадаю, так наполегливо вимагають любителі дозволу на риболовлю з човнів, особливо моторок— адже риба буде завжди. Представникам Укррибводу і УТМР треба задуматися: чй не обмежити ловлю з човнів узагалі? Якщо — ні, то хоч би треба суворо контролювати улов.

Скільки моторних човнів шугає по малих річках республіки? На багато кілометрів витягуються різнокольорові бензинові хвости, а спекотливого опівдня добре видно, що над водою стоїть бензиновий смог.

Багато рибалок-любителів, які не є членами товариства мисливців і рибалок, мають моторні човни, на яких вони всюдисущі. Наповнюють заповідні куточки річок гуркотом моторів, бензиновими плямами, чадом отруюють повітря і хапають, хапають, хапають...

САМОРОБНИЙ ПОПЛАВЕЦЬ

Для ловлі коропових і хижих риб іноді користуються двостороннім поплавцем. Два подовжених конуси із кори старої акації, верби або осокору, пінопласту сполучають основами. У центрі поплавця випалюють отвір, куди вводять стержень з кільцем із дроту діаметром 0,5— 0,6 мм. Волосінь пропускається крізь кільце стержня і кембрик, начеплений на нижній кінець поплавця. При виготовленні поплавець покривають водостійким лаком, просушують і 06-12 фарбують кожен конус у свій колір.

Перевага такого поплавця в тому, що його можна використовувати як вдень, так і вночі.

Для цього треба покрити його нижню частину у світлий колір або фосфором. Достатньо зняти кембрик з одного боку, повернути поплавець навколо стержня і закріпити волосінь кембрйком з іншого боку.
Саморобний поплавець:
http://s4.uploads.ru/t/TY5uf.png

1 — стрижень; 2 — кембрик; З — волосінь.

ДИВОСВІТ

Природа творить, а народ вивчає й запам’ятовує. Передає побачене із покоління в покоління. Так з’являються прикмети, до яких треба ставитися з винятковою увагою всім: і хліборобам, і мандрівникам, і насамперед тим, хто часто лишається наодинці з природою—мисливцям і риболовам.

...Початок літа. Все цвіте, приваблює зір, манить запахом. Дивіться — он зацвіла черемха. Значить почав брати в’язь. На заплавних луках вода прогрівається до дна. Стрімкими потоками стікає вона в річки. А в ямках, невеличких озерцях теж стоїть тепла, наче парне молоко, вода. Тут «гуляє» дрібна живність. Ось по дну котяться малесенькі темно-коричневі трубочки з личинками. Сама трубочка — це міцна штучна «сорочка» личинки, яку важко навіть розірвати пальцями. Так природа захищає личинку ручайника — найкращу наживку для плотвички, краснопера,невеликих в’язів і навіть окуня.

У теплій трав’янистій калюжі зібралися сотні рухливих комах. їх жадібно хапає будь-яка риба.

Дивіться пильніше — перед вами справжній дивосвіт, зупиніться на хвилинку і ви не пошкодуєте — сама природа розкриє перед вами свої таємниці, щедро поділиться своїми дарами.

НА ЛЬОДУ

Риболовлею я займаюсь близько тридцяти років. Ловлю і взимку, і влітку. Провалювався на льоду тричі. Два рази на озерах, один раз — на течії. Остання купіль злякала найбільше — надзвичайно важко було вибиратися на лід. Двічі рятував тих, хто тонув в крижаній воді. Перший раз — в лютому, другий — на початку березня.

Згадую про ці неприємні події не для того, щоб похвалитися — он, який я справжній рибалка — у воді не тону! Хотілося б ще раз нагадати про обережність під час зимової рибалки. Треба завжди пам’ятати прислів’я: ранній лід каже — тріщу, але не спущу, пізній, березневий,— не тріщу, але спущу! Тут криється повчальна істина: перший лід, незважаючи на те, що прогинається під ногами,— міцний, бо суцільний, а не кристалічний, весняний, хоч і товстий на перший погляд — добре прогрітий сонцем, пористий, з водою — ламається при перших кроках.

На початку зими лід наростає насамперед близько до берега, утворюючи закраїни. Найтовща крига на мілинах, де немає течії, які не захищені від вітру кущами чи деревами. Невеличкі і неглибокі озера, ставки, затоки замерзають раніше. Великі і глибокі водойми, річки покриваються кригою пізніше. У таких місцях можуть бути зрадливі промоїни. Над ними завжди піднімається білуватий пар. Тримайтеся від них далі!
http://s5.uploads.ru/t/Fso4Z.png

Снасті для зимового вудіння на льоду:

1 — вудильники; 2 — сторожки; З — мормишки; а — «Пропелер»; б — «Опариш»; в — «Вівсянка»; г — «Шротинка»; д — «Тригранка»; е — «Уральська»; ж — «Кембрик»; з — «Чукотська»; и — «Кулька»; 4 — блешні: к — «Змійка»; л — «Гвіздок»; м — «Мальок»; 5 — плішні.

Берегтися треба і засніжених річкових просторів. Під снігом лід тонший, ніж без нього. Маючи з собою плішню, це легко перевірити. На водоймі чистий лід, наприклад, досягає товщини 10 см і більше, а в такому ж місці, але вкритому шаром снігу,— всього 3—4 см. Може трапитись і таке: температура зовні досягає —10 °С, а під снігом на кризі стоїть вода: не провалишся, але ноги намочиш добре.

Взимку починати ловлю можна при товщині льоду не менше 5—6 см за сухої, морозної погоди. Вирушаючи на риболовлю, треба обов’язково мати при собі 15—20 м міцної мотузки з тягарцем в 400—500 г на одному кінці. При необхідності його можна легко закинути в ополонку, куди шубовснув ваш сусід.

Хто часто ходить на зимову рибалку, помічає, що лід має різну міцність в різних місцях. Гладенький і прозорий (на глибині він здається аж чорним) міцніший за лід білуватий, матовий, який утворюється, коли замерзає вода, перемішана з снігом. Чорний лід ненадійний в тих місцях, де багато вмерзлих повітряних кульок. Трапляються на річках і тороси, які краще обминати.

Бажано не підходити близько до кущів, пнів, трави, що висуваються з-під льоду. Небезпечні місця поблизу джерел, річечок, що впадають у водойму.

Звичайно, всіх сюрпризів, іцо підсовує рибалці тонкий лід, можна уникнути, якщо уважно і обережно пересуватися на льоду.

ДОННА ВУДКА

Донка — традиційне знаряддя рибалок. Переваги її очевидні. По-перше, є можливість обловити чималу площу водойми, значно більшу від тієї, де ви ловили поплавцевою вудочкою та ще й з берега. А саме так ловить більшість рибалок-любителів, адже човни мають не всі. По-друге, донкою ви легко можете дістатись до найглибших прибережних ям, нарешті, по-третє, на донну вудочку, як правило, завжди ловиться велика риба, а мешкає вона саме в таких ямах на дні річок і заток.

Та й сам процес відіграє велике значення: сидиш собі спокійно на березі і тільки поглядаєш на кінчики вудлищ чи спінінгів, а вночі навіть можна подрімати біля багаття — голосні дзвіночки, що закріплені на вершечках, вас обов’язково розбудять, коли наживку заковтне риба і смикне, засікшись на гачок.

Справжній відпочинок, час для роздумів... На березі потріскує багаття, в небі світить місяць — яскрава доріжка тягнеться на протилежний берег — так би піднявся і пішов. Навколо плаває теплий аромат нагрітої за день луки і раптом... Дзень! Озивається срібним голос<зм дзвіночок. Потім вдруге! Клюнуло! Є! Безліч здогадок: що взяло, яка рибина? Сом? Лящ? Великий чи малий? Чи міцно сидить на гачку? Мовчить темна вода, тільки тоненько заливається дзвіночок, поки ви біжите до вудлища. Мить — і відчуваєте в своїх руках щось важке і сильне на тому кінці волосіні!

Хіба це не зоряні часи рибалки?! Оце й приваблює в риболовлі на донну вудочку.

Раніше для донки вибирали коротке, міцне вудлище. Нині цей вид лову вдосконалився. Почали використовувати спінінги. Тільки замість блешні чіпляють тягарець і поводок з гачками. Звідси й назва — донка — ловлять рибу з самого дна.
http://s5.uploads.ru/t/h1ZFz.png

Якщо ви ловите вночі, краще вибирати круті береги з глибокими ямами. Після закидання течія випрямить жил'ку майже в одну пряму лінію з наживкою. При такому положенні навіть найслабше клювання добре передається на кінчик -спінінга, де вже чекає дзвіночок.

Зранку бажано перейти на косу чи перекат. Бо саме н цей час риба йде годуватися на мілкі місця.

Ловля на донну вудочку, як і всяка інша, має свої особливості і правила. При першому ж дзеньканні дзвіночка чи коливанні чутливого сторожка треба взяти вудлище в руки і бути готовим до підсікання. Не рекомендується одразу смикати, зайва поспішність не дасть результату — треба дати рибі заковтнути наживку глибше.

Підсікають після невеличкої паузи. Особливо це важливо при ловлі хижої риби — судака, щуки, окуня. Якщо кльов не повторився, треба через 5—10 хв перевірити наживку, може вона вже зірвалася при першій покльовці. Не захоплюйтесь великою кількістю донок. Це аж ніяк не сприяє збільшенню кількості риби у вашій торбинці. Навпаки, можете кидатися від одної до другої і нічого не впіймати. Найкраще мати одну-дві або три донки. І кльову не пропустите, і з рибою будете.

Беруть на донку лящ, в’язь, головень, на живця — всі хижаки. Жилкою користуються з перерізом 0,3— 0,4 мм. Поводки повинні бути тонкими, але міцними.

На донку можна ловити і з човна. Принцип лову такий же самий, як і з берега, тільки більше можливостей. Однак треба стежити, щоб гачки не чіплялися до якірного тросу і бути надзвичайно обережним і тихим: всі звуки передаються з човна у воду сильніше і лунають далеко.

Наживи використовують такі: великих черв’яків, парений горох—на ляща, сазана, в’язя, парену кукурудзу — на сазана, коропа, парену перловку, овес, тісто, мастирку — на інших риб. Рослинні наживки застосовують досвідчені аматори, які кльов відчувають внутрішньо, бо такі наживки дуже ніжні, швидко злітають з гачків при перших дотиках риби.

РУКИ НЕ МЕРЗНУТИМУТЬ
Ось до вашої ополонки підійшла зграя риб. Клює увесь час. Треба часто і швидко міняти наживку—мотиля. А наколювати його на гачок все складніше та складніше — пальці мерзнуть на морозі, та й вода льодяна. Як захистити руки від холоду, щоб пальці були при цьому вільні?

Рибалки пропонують робити так. У хутряних рукавицях, щоб не знімати їх під час клювання, роблять розріз завдовжки з півпальця. Коли треба, пальці можна вивільнити, а потім сховати в тепло.

СТРОКАТИЙ СУПУТНИК

Чимало існує снастей і способів для ловлі окуня влітку, взимку, восени. Рибалки — народ винахідливий. Спінінгісти знають снасть, яку називають «супутник». На кінці жилки — блешня, а на деякій відстані від неї — кілька коротеньких поводочків з гачками із довгими цівками. На них намотують кольорову нитку.

В такий же спосіб ловлять і взимку. Але для зручності прив’язують один гачок і так само намотують на нього ниточку, кінчик її обрізають, залишаючи «вусики» завдовжки 3—5 см. Поводок завдовжки 4—5 см кріплять над блешнею за 10—15 см.

Окуні частіше хапають не блешню, а саме цей «супутник». Причому ловиться на нього, як правило, велика риба.

КУЛЬКОВІ ПОПЛАВЦІ
http://s4.uploads.ru/t/3ncJE.png

Виготовлення кульки для поплавця.
Чимало рибалок надають перевагу саме тільки поплавцям з тоненькою пір’їною, так званим «маячкам». Вони дуже чутливі до кльову. Проте така кулька має бути ідеально круглою. її виготовляють з міцного пінопласту чи корка. Спочатку роблять заготовку і всі нерівності поверхні обробляють терпугом, потім шліфують. Якщо пінопласт міцний, кульку кладуть між двома металевими з рівною поверхнею плитками; і, злегка натискаючи, додержуючи паралельність, качають. Якщо кулька з корка, із наждачного паперу роблять трубочку (робочою поверхнею всередину), туди засовують на одну третину заготовку і, злегка натискуючи, крутять чи кульку, чи трубку, як це показано на рисунку.

ТИСК У СОМА?

— Якось в глибинах Канівського водосховища,— розповідав один рибалка-підводник,— мені пощастило побачити здоровенного сома. Пропливаючи між острівками водоростей, помітив над головою контури якогось величезного предмета. «Днище човна»,— майнула думка. Погляд механічно ковзнув уздовж «днища» і коли очі зупинилися на хвості, що злегка ворушився, нарешті, зрозумів — перед мною величезний красень-сом. Він стояв біля самої поверхні у затінку плавучого «острівця». Відчувши наближення аквалангіста, сом різко змахнув хвостом і пішов на глибину. Мене дуже здивувала поведінка сома. Може він стояв у засідці, чатуючи на здобич, чи дрімав у теплому поверхневому шарі води?

Дивно чи не так?

А ось як на це відповідають науковці. Сом — нічний хижак. Вдень він відсиджується десь у корчах, у глибоких місцях водоймища. Але в періоди, коли кисневий режим придонного шару води збіднюється — піднімається на поверхню і ховається під плавучими «острівцями». Іноді різка зміна атмосферного Тиску примушує сома підніматися до самої поверхні.
ГОРИЗОНТАЛЬНА ГРА МОРМИШКИ

Чимало існує своєрідних способів гри мормишкою. У кожного рибалки існує свій почерк, свій стиль. Та про один хотілося б розповісти — його чомусь, як правило, забувають.

Йдеться про так звану горизонтальну гру мормишки. її застосовують при поганому кльові. Пробивають ополонку не круглу, а трохи прямокутну. Граючи мормишкою по вертикалі, одночасно переміщують її в горизонтальному напрямку — від одного краю ополонки до другого. Цей спосіб зимової ловлі особливо ефективний в сонячну погоду. Справа в тому, що сонячне проміння проникає у воду і риба відходить у затінок або стоїть на межі затінку і світла. Пересуваючи мормишку ближче до тіні, можете сподіватися на кращий кльов. Але так ловити можна на глибині, що не перевищує 3 м.

САМОРОБНИЙ ЯКІР

При ловлі риби з човна без якоря не обійтися. Багато рибалок використовують замість нього важкі шматки заліза, каміння, а то й просто мішечки з піском.

Деякі навіть роблять якорі із звичайного брухту.
http://s5.uploads.ru/t/wc2Cg.png

Саморобний якір:

1 — болти; 2 — гребінці; З — лапки; 4 — веретено; 5 — упори; 6 — вісь.
Якір складається з шести деталей (див. рисунок), які з’єднуються двома болтами. Спочатку підбирають дві трубки, які входять одна в одну: менша, діаметром 20 см, для осі 6 і більшого діаметра — для упорів 5. її довжина — 24 см. Трубка для упору розрізається на три частини і обпилюється так, щоб утворилися уступи, до яких приварюють лапки З та веретено 4. Лапки виготовляють із залізних смужок завдовжки 18 см і завширшки З см, а гребінці 2 — з дюралюмінієвого куточка завтовшки З мм.

Рбалки-рибалкам.

Отредактировано gosha (2013-09-13 09:03:34)

0

3

ЧИ ХОВАТИ ЖАЛО?

Так ховати чи не ховати жало гачка в ьгасадку або наживку? Це питання неоднозначне. Проте багато досвідчених рибалок, насаджуючи черв’яків, вважають за доцільне ховати його. Ловлячи рибу на комах — бабку та її личинку, хруща, коника — часто цього не роблять.

А як бути з мотилем? Щоб обережна риба не стягувала його з гачка, вибирають мотиль найбільший і насувають його на гачок кільцем, ховаючи вістря та загин. Клювання від цього не погіршується, але кількість марних підсікань скорочується. Так само роблять і з рослинними наживами.

ВИНАХІДЛИВИЙ РИБАЛКА

Цей рибалка дивував своїх сусідів. Ловив він, як і всі, на блешеньку. В інших клювало вряди-годи, а він неначе на замовлення витягав з ополонки 100—150-грамових окунів. Виявилося, що ловив він на всіх глибинах— з дна і під самою кригою. Упійманого окуня, коли рибалка його піднімав, супроводжувала зграя інших. Швиденько знявши з гачка рибу, він укорочував жилку й починав ловити у півводи, а потім — у верхньому шарі, під самою кригою. От що значить добре вивчити звички риб!

У БУДЬ-ЯКИЙ КОЛІР

Відомий спосіб фарбування жилки фарбою «Елегант». Але якщо її немає?

Щоб пофарбувати жилку, скажімо, в зелений колір, треба зробити такий розчин: на 0,5 л води взяти 10 крапель гліцерину і 20 анісових. Світло-коричневу жилку можна одержати, помістивши її в розчин звичайної марганцівки. Тримати в ньому жилку треба дві-три години, потім промити в холодній воді.

Можна використати також йод. Щоб надати жилці темно-коричневого кольору, її треба опустити в 5 %-ний розчин йоду і після обробки змастити будь-яким жиром.

Анілінові фарби розчиняють в теплій воді, додаючи небагато солі. Потім в розчин опускають жилку і залишають в ньому на кілька годин.

З ПРАВИЛ ЛЮБИТЕЛЬСЬКОГО РИБОЛОВСТВА

Любительська риболовля — змістовний, корисний і приємний відпочинок. Але чи буде він приємний, коли рибалка, вийшовши до річки і порушивши правила лову, буде оштрафований інспектором рибного нагляду? А якщо пін явно рибалить з однією метою — урвати якнайбільше? Злодійкувато озирається на всі боки, у кожному моторному човні вбачає інспектора, нервує. Хіба ж це відпочинок? Багато рибалок, які знають правила, чудово і спокійно почуваються на березі.

Наша республіка багата на природні та штучні водойми. На півдні її омивають Азовське та Чорне моря, куди впадає багато річок, різних за своєю довжиною та величиною водного стоку. Найбільша з них — Дніпро. До його басейну належить кілька тисяч малих річок, з яких найдовші — Десна та Прип’ять. Дніпро перетинають греблі кількох електростанцій. У заплавах цих річок є безліч лиманів, озер, заток, стариків, проток, інших водойм, які під час весняної повені з’єднуються між собою та з річками і створюють сприятливі умови для розмноження риби, яку ловлять і промисловики, і аматори-рибалки.

Зауважимо, що любительська ловля риби з берега на водоймах загального користування дозволяється безплатно, при умові вилову 3 кг на добу, за винятком -— коли потрапляє на гачок рибина більше 3 кг.

На водоймищах, переданих органам рибоохорони за договорами під організацію культурних рибних господарств товариства мисливців і рибалок, дозволяється ловити рибу безплатно чи за гроші. Від оплати звільняються інваліди Великої Вітчизняної війни, інваліди праці незалежно від їх членства у товаристві. Учасникам війни, які є членами товариства, надається скидка 50 %.

Любительська і спортивна ловля (за винятком заборони під час нересту риби) дозволяється такими снастями: у водоймах загального користування з берега, а також з човна, поставленого носом чи кормою до берега — поплавковою і донною вудкою із загальною кількістю гачків не більше 3 на рибалку і спінінгом з блешнею або штучною наживкою (членам товариства); поплавковою або донною вудочкою з одним гачком і спінінгом з блешнею або штучною наживкою (не членам товариства).

На водоймищах і ділянках УТМР членам товариства можна ловити з човна і берега. Ловля з човна дозволяється в світлий час доби при наявності риболовного квитка.

Інвалідам і учасникам Вітчизняної війни, інвалідам праці, Героям Радянського Союзу і Героям Соціалістичної Праці, учасникам Жовтневої революції, громадянської війни, а також громадянам., нагородженим орденами Слави і Трудової слави трьох ступенів незалежно від їх членства, дозволяється ловити рибу з човна за їхніми посвідченнями.

Звичайно, кожному зрозуміло, що категорично забороняється ловля риби промисловими знаряддями: сітками, павуками тощо. Це розцінюється як браконьєрство.

ЯКИЙ КЛЬОВ —ТАКА Й РИБА
Багато рибалок ловлять взимку на блешні. Але не дуже помічають особливостей кльову — не до цього. Але ж це — перший сигнал для підсікання і дуже важливо знати, що там на гачку, щоб не прогавити або не поспішити. Усі риби беруть наживку по-різному. Окунь — господар за чисельністю у наших водоймах: перед ткм, як схопити блешню, він спочатку стукає по ній. Не раз доводилося це спостерігати па мілинах — опустиш блешню, до неї підпливають 3—4 особини з різних боків, наче оточують, стоять деякий час, ворушачи плавниками. Аж ось найсміливіший, наблизившись до блешні, торкає її губами. Блешня починає коливатися і тоді інший стрімко кидається на неї, хапає і раптово зупиняється. Отой стукіт і є сигналом до підсікання.

Судак, хоч і обережний, але бере сміливо, можна сказати відчайдушно. Але тут він намагається схитрувати. Схопивши блешню, він одразу стискує щелепи і відчувши твердий предмет, намагається його виплюнути — швидко мотає головою. Все це відбувається миттєво і якщо ви побачили дивну поведінку вашого сторожка — одразу підсікайте.

Щука трохи нагадує кльов окуня. Взявши блешню, вона на мить зупиняється і завмирає на місці. Якщо ви прогавите час, не зробите підсічки — забудьте про рибу. Щука одразу відсахнеться від блешні.

Як показує практика, найчастіше клює тоді, коли ви блешню кладете на дно і піднімаєте її в декілька прийомів. Смикнули вудочкою, відірвали її від дна і секунду-другу почекайте, потім знову повторіть те ж саме.

Звичайно, ці поради — лише крапля в морі рибальських спостережень. Але й вони, сподіваємося, стануть у пригоді тим, кого цікавить рибна ловля.

ВЕРШОК: СКІЛЬКИ ЦЕ?

Багато рибалок, читаючи старі книги, натрапляють на давні виміри довжини і маси, але не знають, як їх перевести на сучасний лад.

Наводимо приклад деяких із них, які вживаються найчастіше.

Аршин — давня, східнослов’янська міра довжини, яка вживалась до впровадження метричної системи і дорівнює 0,711 м;

Вершок — міра довжини, яка дорівнює 4,4 см. Вживалася в Росії, на Україні та інших територіях до метричної системи;

Четверть — давня міра довжини, яка дорівнює чет*-вертій частині аршина, тобто 17,775 см;

Сажень — давня міра довжини, яка вживалася з XVIII століття, дорівнює трьом аршинам — 2,134 м.

Фунт — колишня міра маси. В Росії вона дорівнювала 409,5 г, в Англії, Бельгії — 456,6 г.

Пуд — міра маси, яка дорівнювала 40 фунтам (близько 16,4 кг). До метричної системи застосовувалася на Україні, в Росії, Білорусії.

Фут—від англійського слова «стопа». Міра довжини в деяких країнах. Російський фут дорівнює 30,48 см. В інших країнах — від 28,3 до 32,48 см.

Дюйм — від голландського «великий палець». Міра довжини в англійській і російській системі мір — дорівнює 2,64 см.
[b]

ШТУЧНИЙ МОТИЛЬ[/b]

Чимало рибалок виготовляють штучний мотиль. Як вони це роблять?

Для цього потрібна тоненька червона гума (можна скористатися повітряною кулькою, відрізавши від неї шматочок). З неї нарізують сантиметрові квадратики. їх змочують рослинною олією, посипають пудрою з підгорілих і дрібно потовчених насінин соняшника. Потім розкладають на гарячій тарілці. Від тепла квадратики скручуються в трубочки. І маєте готову насадку, до того ж пахучу. Вона, до речі, довше тримається на гачку.

НАБЕРИСЬ ТЕРПІННЯ, ВУДОЧКО
Під час нересту забороняється ловити-рибу. Конкретні строки заборони на водосховищах і річках повідомляються кожного року в пресі. На цей час припиняється будь-яке рибальство та пересування на місцях нересту плавзасобів, які належать громадянам. Правилами рибальства також забороняється:

влаштовувати завали і суцільні загородження річок, проток, каналів, що з’єднують озера із заплавними водоймами й основними руслами річок, та спускати з них воду;

без погодження з органами рибоохорони обваловувати і відновлювати зруйновані вали ділянок, які є місцями нересту.

Київська державна інспекція рибоохорони місцями нересту оголошує певні ділянки на Київському та Канівському водосховищах у пресі кожного року.

Протягом усього року забороняється ловити рибу в радіусі 500 м навколо рибоводних і товарних рибних господарств, а також у заборонених зонах.

Враховуючи численні побажання рибалок-аматорів, органи рибоохорони вважають за можливе дозволити їм спортивно-аматорський лов на спеціально відведених ділянках, які погоджені з науково-дослідними установами. На період нересту такий лов риби дозволяється з берега або човна, що стоїть носом, бортом або кормою до берега, на спеціально відведених органами рибоохорони ділянках. Члени УТМР можуть ловити однією поплавцевою вудкою, що має не більше двох гачків, та спінінгом з блешнею або штучною насадкою, яка її замінює. На спінінгу з блешнею дозволяється застосовувати насадки безпосередньо на гачку, прикріпленому до блешні. Членам УТМР ловити рибу дозволяється на водоймах і ділянках водойм тільки на Канівському водосховищі, любительське і спортивне рибальство організується товариствами мисливців і рибалок, згідно з укладеними з органами рибоохорони договорами.

На водоймах загального користування членам товариства і громадянам, які не входять до УТМР і військово-мисливського товариства ЧК.ВО, лов риби дозволяється тільки однією вудкою з одним гачком з берега на певних ділянках. Лов риби з човна, що стоїть на будь-якій відстані від берега (урізу води), вважається порушенням правил рибальства.

Норма вилову риби за добу для членів товариства — З кг, для інших громадян — 2 кг. Незалежно від часу перебування на водоймі рибалка-аматор має право винести з нього кількість риби, що не перевищує добової норми вилову, за винятком випадків, коли маса однієї рибини перевищує цю норму.

Вести любительський та спортивний лов риби на інших ділянках та іншими засобами лову не дозволяється. Правилами рибальства також не дозволяється: перебувати на водоймі або поблизу неї із забороненими знаряддями лову, добувати рибу із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь вилову, вогнепальної та пневматичної зброї, застосовувати без дозволу органів рибоохорони нові знаряддя і спроби вилову риби. У водоймах Канівського та Київського водосховищ заборонено вилов стерляді, минька, річкової міноги,вусача.

ОБМАНКА ДЛЯ ЖЕРЕХА

Жерех охоче й жваво бере блешню, спритно закинуту спінінгістом туди, де скидається риба. А останнім часом все частіше застосовується на жереха обманка, яка нічим на рибу не схожа (див. рисунок). Це одинарний гачок, на цівку якого нанизано білу пластмасову оболонку електропроводу. Щоб вона не переміщувалася на гачку, на нього спочатку надягається трубочка від дроту меншого діаметра. Волосінь оснащується двома обманками на повідцях, а на її кінці — тягарець. Він добирається так, щоб при швидкій проводці йшов у верхньому шарі води.
http://s4.uploads.ru/t/mV97f.png

ВИБИРАЙТЕ НАЖИВКУ ДО ЛІТНЬОГО СЕЗОНУ

Які ви знаєте наживки й наживи? Передусім такі, як гнойові черв’яки, мотиль, опариш, тісто, мастирка. Проте існує цілий ряд інших наживок, які чомусь не використовують навіть досвідчені рибалки — чи збирати їх лінуються, чи вважають, що на них погано буде брати риба. Але ж це не так. Отож, нагадаємо про деякі з них, а ваша справа — переконатися в цьому на практиці.

Метелики. Добра приманка для лову нахлистом. Наживляти її треба так, щоб тулуб метелика повністю приховував вістря гачка. Інакше риба, беручи насадку, непевно тягтиме її в той чи інший бік.

Коники. Цю наживку, про яку добре знає кожен, використовують для лову великих в’язів.

Личинки жука-короїда. їх добувають, як правило, під корою трухлявого дерева. Ці м’ясисті короткі черви — найкраща наживка для весняного лову. На них добре беруть лящ, лин, короп.

Личинка ручайника — чудова наживка для риб із родини коропових. Але не відмовляються від неї окунь, йорж. Шукати її треба на прибережних трав’янистих ділянках, залитих водою. Зберігати у вологому мосі чи баночці з водою.

Личинка хруща. Це велика наживка. Тіло біле, а частина в хвості — чорна, землиста. Накопати її можна в садовому гної або на городі наприкінці травня — на початку червня. На неї клюють великий головень, в’язь, інколи ласує сом. Личинка шкідлива для сільського господарства: підриває коріння дерев, кущів, особливо від неї страждають полуниці.

Вибирайте наживку:
http://s5.uploads.ru/t/vqM7W.png

1 — будиночок личинки ручайника; 2 — його личинка; З— ерофіла та її личинка;4 — одноденка та її личинка;5 — личинка жука-носорога (сальник); 6 — бабка та її личинка; 7 — синя муха та її личинка (опариш); 8 — хрущ та його личинка; 9 — личин-'ка жука-вусаня;10 — коник; 11— бичачий гедзь; 12 — вислокрилка; 13—мотиль; 14—мормиш;15—молюски; 16 — п’явка; 17 — пуголовок; 18 — жаба.
Одноденка. Називається так тому, що живе один день. Це ніжна комаха, яка з’являється в теплу пору року. Під час виходу личинок з кокону комахи у великій кількості падають на воду й риба просто об’їдається ними — не хоче брати іншу наживку. Ловлять одноденку сачком і тримають у вологому місці, бажано прохолодному.

Мормиші. Це невеликі прозорі рачки, що плавають боком під самим берегом. Добра насадка для краснопера, густери, підлящика. Наловити їх можна сачком з марлі, проціджуючи скаламучену на мілині воду.

«ХОЛОДИЛЬНИК» НА БЕРЕЗІ

Коли є можливість, старайтеся весь улов тримати узоді (особливо дрібнену). Для цього треба мати шелюгові кошики або звичайні сажалки (тільки не металеві). Добре зберігається риба в конопляних мішках.

Дехто тримає улов в сажалці, сплетеній у вигляді сітки-мішка з капронової нитки або тонкого шнура. У такій сажалці, опущеній на дно, риба живе дуже довго.

Ці способи добрі для тих, хто рибалить на одному місці, або рідко змінює його. Ну, а як бути непосидючому спінінгісту? Сажалки та кошики йому не підходять. У цьому випадку виручить портативна сумка, виготовлена з рідкої мішковини. У ній риба майже не травмується і довго не висихає. А є ще своєрідний «холодильник» на березі: закопайте рибу в вологий пісок біля самої води, загорнувши її перед цим у чисту ганчірку й трохи посоливши.

Допомагають зберегти улов і оцтова кислота, гірчиця, часник, кропива.

Рбалки-рибалкам.

0

4

НАЖИВ З МАННОЇ КРУПИ
Є простий рецепт наживу, що добрий для лову ляща, плоскирки, краснопера та інших риб. Це манна мастирка, яку готують так: баночку з-під майонезу на дві третини заповнюють манкою і тонкою цівкою підливають воду доти, доки манка не набуде темного кольору. Після цього необхідно викласти вміст баночки і, постійно перемішуючи, додавати наповнювач — панірувальні сухарі або товчену макуху — до утворення густої тягучої суміші. Коли вона стає настільки сухою, що її можна взяти до рук, необхідно дуже ретельно розім’яти її, додавши невелику кількість борошна. Манна мастирка добре тримається на гачку і значно краща за звичайну горохову.

ІЗ ЗВИЧАЙНОГО КОРКА

Ви приїхали на риболовлю. Розбили намет. Але вам треба пройти із спінінгом половити в інше місце. Брати з собою рюкзак, коробку з блешнями? Не хочеться. І ви кладете кілька запасних оснащених трійниками блешень до кишені. Робите кілька кроків і скрикуєте від болю — гачки, пронизавши підкладку, царапають вашу ногу.
http://s5.uploads.ru/t/xUT7i.png

Щоб уникнути цього, на гачок-трійник чіпляють спеціальні запобіжники, яких, на жаль, ще немає в продажу. їх можна виготовити самому з пляшкового корка. Його треба розрізати на кружечки і в кожному зробити виїмку. Запобіжник рекомендується пофарбувати в яскравий колір.

ПОПЛАВЕЦЬ ДЛЯ БУДЬ-ЯКОЇ ПОГОДИ

Літня пора. Та не однаково світить сонце — то сліпить очі, то заходить за хмару. Для такої мінливої погоди потрібен особливий набір поплавців. Щоб їх булс видно за будь-якого сонця, поплавці фарбують у різні кольори. Деякі рибалки користуються саморобними фарбами, які готують у домашніх умовах. От рецепт однієї з них. Беруть маленьку пляшечку з-під ліків, до половини заповнюють її ацетоном, а потім засипають туди шматочки пластмасових гудзиків. Через деякий час вони розбухають. Суміш добре розмішують і, взявши пару стрижнів від кулькової ручки, видушують пасту у флакон. Утворену масу треба знову добре розмішати до напіврідкого стану.
http://s5.uploads.ru/t/O87GA.png

Види поплавців:

1 — із пірїн; 2 — комишові; 3 — полістиролові; 4 — ковзний; 5 — поплавці з тягарцями;6— пінопластові; 7,9 — кріплення поплавців до жилки; Я — зимові поплавці.

НА ПІЛЬГОВИХ ПІДСТАВАХ

Інвалідам Великої Вітчизняної війни і особам, прирівне-ним до них, дозволяється ловити рибу в усіх водоймах безплатно; сплачувати членські внески в УТМР у половинному розмірі.

Учасникам Великої Вітчизняної війни і особам, прирівненим до них, дозволяється ловити рибу в усіх водоймах, призначених для спортивного і любительського риболовства, безплатно, а в культурних рибних господарствах—з 50 %-ною знижкою вартості; користуватися послугами в рибальсько-мисливських господарствах та на базах поза чергою і за плату відповідно до прейскуранта цін.

Інвалідам праці дозволяється: ловити рибу в усіх водоймах безплатно; відпочивати в рибальсько-мисливських господарствах та на базах поза чергою і за плату, відповідно до прейскуранта цін; сплачувати членські внески в УТМР у половинному розмірі (це стосується також і пенсіонерів, які є членами УТМР не менш як 10 років).

ЗАКИНУТИ ДОНКУ ДАЛІ

Нехитра снасть донка-закидушка. Але не кожен може кинути її на далеку відстань. Рибалки пропонують пристосування, яке дасть змогу далеко закинути наживку. Головна його деталь гнучка паличка завдовжки 60— 70 см. Один її кінець тонший і добре зачищений. Свинцевий тягарець (відлийте в столовій ложці) повинен мати два отвори: в одному закріплюють основну волосінь, в іншому — петлю з міцнішої волосіні, яку надягають на кінець палички. Закидають снасті так, як це роблять спінінгом. На паличці 10—15 см від її кінця ставлять упор, що тримає волосінь під час закидання. Зробити упор просто —намотати ізоляційну стрічку в кілька шарів. Волосінь, як і при звичайному закиданні, укладається на березі кільцями.

ПЕРШИЙ ЛІД

Якщо зима для рибалки-любителя — час чудового відпочинку, то для мешканців водойм — це найважчий період. Адже з льодоставом природний доступ кисню у воду припиняється, що ускладнює нормальну зимівлю риби й може призвести до масової її загибелі.

Взимку риболовецьким колгоспам, міській та обласній радам Українського товариства мисливців та рибалок, військово-мисливському товариству ЧКВО та ДСТ «Динамо» необхідно вести постійне спостереження за станом закріплених за ними водойм і при необхідності прорубувати кригу, робити аерацію води.

Категорично забороняється скидання у водойми неочи-щених стічних вод, нафтопродуктів тощо. Необхідно також організувати надійну охорону зимувальних ям, заборонених зон, гребель, шлюзів, мостів, насосних станцій і рибопромислових дільниць рибколгоспів, не допускаючи туди браконьєрів.

З настанням зими більшість цінних видів риб концентрується на зимувальних ямах. Цим користуються браконьєри, які застосовують заборонені колючі знаряддя лову. Вони не стільки ловлять рибу, скільки пошкоджують її — поранена риба деякий час ще живе, потім піднімається на поверхню і починає розкладатися, забруднюючи воду.

Треба пам’ятати, що правилами рибальства не дозволяється: знаходитись на водоймі чи в безпосередній близькості від неї із забороненими знаряддями лову, а також з вибуховими й отруйними речовинами;

продавати матеріали для сіток, знарядь лову і приладдя до них, застосування яких заборонено;

продавати цінні види риб та інших мешканців водойм, за незаконний вилов яких передбачається стягнення завданого збитку; ловити стерлядь.

Любительський і спортивний лов риби в зимовий період (від льодоставу до скресання криги) дозволяється блешнею, наживною і живцевою снастями з одним гачком, а також блешнею на спеціально відведений органами рибоохорони ділянках:

на водоймах спільного користування — в 250-метровій прибережній смузі (від урізу води): членам товариств мисливців і рибалок — не більше двох снастей, іншим громадянам — однієї снасті;

на водоймах та їх ділянках, де любительське й спортивне рибальство організовують товариства мисливців і рибалок,— не більше трьох снастей на члена товариства.

Примітка. Допускається застосування блешні з гачком, у якого відстань між цівкою і борідкою не перевищує 10 мм.

Вилов риби любительськими знаряддями лову протягом доби не повинен перевищувати:на водоймах загального користування: членам товариства УТМР, військово-мисливського товариства та «Динамо»—3 кг, іншим громадянам—2 кг;

на водоймах і на ділянках, де любительське та спортивне риболовство організується товариствами мисливців та рибалок, тільки членам цих товариств—5 кг.

Малоцінної риби, на яку не вставновлено промислову норму (окунь, густирка, верховодка та ін.), членам товариства дозволяється виловити до 10 кг, іншим громадянам — до 5 кг.

Виходячи на водойми, члени товариства мисливців та рибалок повинні мати при собі членський квиток, інші громадяни — документ, що засвідчує особу.

При наявності посвідчень відповідних інвалідам Великої Вітчизняної війни і тим, хто прирівнюється до них, учасникам Великої Жовтневої соціалістичної революції, громадянської та Великої Вітчизняної воєн, інвалідам праці, Героям Радянського Союзу та Героям Соціалістичної Праці, нагородженим орденами Слави і Трудової слави трьох ступенів, медаллю «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» дозволяється ловити рибу на водоймах та ділянках водойм, де любительське риболовство.

ЯКЩО НА РІЧЦІ ВІТЕР

Взимку вітер на річці особливо дошкульний. Навіть невеликий морозець пробирає до кісток. Незатишно, холодно. Як у такому разі зберегти насолоду від зимової ловлі? Одного разу на льоду я зустрів рибалку із саморобним щитком від вітру. Він охоче поділився секретом, який і пропоную вам. Щиток служить для того, щоб вберегти рибалку від вітру, а ополонку — від замітання снігом.

Три дюралеві трубки скріплюються вгорі кільцем і обтягуються міцною тканиною. Обтяжку можна зробити знімною, якщо кріпити її на металевих кільцях, пришитих до полотна. Щоб щиток був стійким на вітрі, його, як правило, закріплюють розтяжками, але не зовсім зручно: потрібні шнури, клинки, молоток. Замість розтяжок ліпше застосувати дужки із штабового заліза на нижніх кінцях трубок. Дужки надійно зчіплюють щиток з льодом. Треба зробити лише невеликі заглиблення, а після встановлення щитка засипати дужки крихтами льоду, втоптати їх і залити водою, яка замерзнувши на морозі, схопить метал, краще ніж цемент.

ВСІ НАЖИВКИ ДОБРІ...

Звичайно взимку рибу ловлять на червоного черв’яка або мотиля, але можна обійтися і без наживки, користуючись блешнею, мормишкою або мушкою. Під час лову на такі штучні принади не обов’язково робити швидкі рухи вгору і вниз, принаджуючи рибу. Можна ловити трохи спокійніше. Для цього блешню або мормишку опускають на дно, а потім повільно піднімають вгору на 10—ЗО см від дна. Якщо риба не бере на такій глибині, то треба підтягнути волосінь трохи вгору, щоб потім тримати блешню або мормишку на ЗО—40 см від дна. Мушку або мураху чіпляють на 5—10 см вище від блешні або мормишки.

Добре ловити рибу комбінованим способом — почепивши мотиль на мормишку. Можна застосовувати поперемінну ловлю у 5—10 ополонках, бо судак, щука, окунь, йорж та інші хижаки клюють не завжди активно на одному місці. Та й саме місце, де знаходиться зграйка, легше відшукати. Плітка, наприклад, на відміну від інших риб, жирує на відносно великій глибині, клювання в неї обережне, ледь помітне, і тому підсікати тре*ба швидко і різко.

Лящів узимку краще ловити з прикормом. Беруть вони охоче на червоного черв’яка. А хижака найкраще ловити взимку на живця. Причому із зниженням рівня води клювання в хижаків поліпшується.

УЛОВ ЗБЕРЕЖЕТЬСЯ КРАЩЕ

У саджалці, скажімо, з шелюги або алюмінієвої сітки. Але вічка можуть бути такими, щоб дрібна риба в них не застрявала, бо без руху вона швидко засинає. Риба швидко гине й тоді, коли у неї піском або мулом забруднюються зябра. Тому саджалку бажано класти не на дно, а тримати у підвішеному стані.

Живучих риб (сом, карась, короп, лин) вдається привезти додому у нормальному стані навіть тоді, коли шлях довгий. Для цього рибу перекладають зволоженою кропивою або іншою береговою зеленню. Зяброві кришки обов’язково очищають від баговиння і слизу, під кожну бажано покласти шматочок яблука.

Деякі пропонують і такий спосіб, якщо дорога додому довга і немає шансів привезти рибу свіжою: спійману її відразу опускають у слабкий розчин солі. За день вона не просолиться, але й не зіпсується. Дома рибу промивають.

ПЕРЕВІРЕНО ДОСВІДОМ

Сторожок з плоскої пружинки. При ловлі на мормишку взимку важливою складовою частиною є сторожок, яким оснащують кінець вудлища. Риболови для цього в багатьох випадках використовують щетину дикого кабана. Але такі сторожки при охолодженні часто ламаються, скручуються, коли вибирають жилку з впійманою рибою. Та й не завжди дістанеш щетину. Замість неї можна використати тоненьку плоску пружинку. Найкраще взяти її з старого годинника, що вийшов з ладу. її товщина повинна відповідати масі мормишки. Якщо пружинка грубіша, її можна відшліфувати. На кінчик пружинки надівають шматочок ізоляційної стрічки (бажано червоного кольору) — і сторожок готовий.

Як же перевірити, чи правильно встановлено сторожок?

Адже від того, як він працює на вигинання, залежить успіх рибалки. Якщо на повітрі сторожок від маси мормишки вигнувся майже непомітно — він жорсткий. Гра насадки у воді буде поганою. Що ж вважати нормою? Коли вигин сторожка при коливанні у воді мормишки становитиме 25—ЗО °, снасть відрегульована добре.

Чи принаджувати рибу взимку?
На озері, в стоячій воді, не раз доводилося бачити, коли прямо в ополонку опускають по два-три підсмажених сухарики, вони поволі розмокають і опускаються на дно. Деякі риболови використовують для принади дрібно порубаний мотиль і черв’яки. Гадаю, що це недоречно: корм принаджує окунів, а вони розганяють білу рибу.

Мормишка змінює колір.
У магазині не завжди купиш бажану мормишку. Отже, риболови додумуються самі, в якій колір краще фарбувати. Це можна зробити швидко і просто. Розчиняють у 25 г води 10 г мідного купоросу. В розчин на тоненькому дроті занурюють звичайну, але добре зачищену, свинцеву мормишку, а поруч — теж на дроті шматочок міді. Вільні кінці дротиків слід прикріпити до батарейки від кишенькового ліхтарика: плюсову клему—до дротика з міддю, мінусову — до мормишки. Через кілька хвилин мормишка стає мідного кольору. Після цього її треба добре відшліфувати.

Коли ловити сома? Можна ловити не тільки вночі, як вважають деякі рибалки, а й вдень. Особливо у спеку або до сходу сонця. Наживкою може бути шматочок черепашки, миша, пуголовок, жменька черв’ячків або п’явок, рак, м’ясо качки або курки, великі коники... Найкраща пора — по закінченні нересту, коли цвіте шипшина. Ловлять донками або спінінгом. Соми надзвичайно чутливі до температури води. У розпалі літа при короткочасній негоді вони не випливають із своїх сховищ. А восени, коли вода стає холодною, повністю перестають брати. Для активізації кльову, треба час від часу ворушити наживку, легенько підтягуючи її і відпускаючи волосінь. Сом минає блискучу блешню, тому для ловлі спінінгом краще насаджувати на гачок невеличку снулу рибку, вибираючи при цьому ділянки з середньою глибиною, де плаває хижак. Сом не переносить шуму від моторних човнів, катерів, земснарядів, а водиться в тихих заводях, ямах — користуйтеся дерев’яним або гумовим човником.

Без тягарця.
Річкова риба ловиться просто: хапає живих комах з поверхні води. Згодяться для принади мухи, гедзі, польова міль, метелики. їх завжди багато. Саме їх і треба чіпляти на гачок, але без тягарця, щоб вони не тонули, а плавали на поверхні. Ловити треба по краю заростей, де, як правило, стоїть риба, а краще там, де вона «гуляє». З берега треба закидати снасть не через голову, а маятником, коли волосінь торкнеться води, верх вудлища трошки піднімають.
http://s5.uploads.ru/t/8gfPN.png

Міцна петля.
У затінку білої лілії. Літнє сонце піднялося високо. Швидко прогрівається вода. Багато які з риб почувають себе не дуже бадьоро — адже й вони віддають перевагу прохолоді.

Краснопер, наприклад, шукає укриття в затінку широкого листа білої лілії та латаття, які £це залишилися на озерах та затоках. Сховавшись, вона нібито спить, завмерши на одному місці. Тихого безвітряного дня, коли помітний щонайменший рух на воді, наживка завжди лякає обережну рибу, ляскаючи по воді. Як же все-таки перехитрити рибу? В такому випадку наживку кладуть на широкий лист лілії і, трохи почекавши, обережно зсовують його на воду. «Забудькуватий» краснопер одразу хапає наживку.

Міцна петля. Петля на волосіні має бути міцною. Тоді не потрібна буде надто товста волосінь для закріплення на ній блешні. Петля з таким вузлом (див. рисунок вгорі) знижує міцність волосіні майже наполовину. Надійніший вузол на нижньому рисунку. Ним і треба користуватися, коли чіпляєте блешню до волосіні.

Не та блешня, що блищить...
Під кригою вода кришталевої чистоти — на дно осів всілякий літній бруд, опустилися мікроорганізми. Навіть на великій глибині, якщо зазирнути в ополонку, можна побачити, як риба реагує на блешню. Завдяки цьому легше підібрати оптимальну, з певним кольором і формою—таку, що забезпечить вам добрий улов.

Досвід свідчить, що найкращі блешні не нікельовані, а навпаки — тьмяні, сіруваті, з жовтим відтінком. Чому? Вони не насторожують хижаків, а лише інтригують їх. Такі блешні схожі у воді на звичайну рибу. Тому яскраві блешні на зимовий період треба відкласти вбік, доки не знизиться освітленість під кригою. Важлива і форма блешні. Судак і щука віддають перевагу довгастим, а от окунь— широким" блешням. Миньок не примхливий — бере на ті й інші.

ЛОВЛЯ ПЛІТКИ В ГЛУХУ ПОРУ

В грудні—на початку січня риба починає слабше клювати. Погано бере лящ, майже не ловляться щука, судак, окунь, навіть йорж... Та є одна риба, якій здається, нічого не заважає клювати цілий рік і в глуху пору вона виручає рибалку. Це плітка. Треба лише знати деякі її примхи. Зупинимося на найпоширенішому і найдоступнішому способі лову цієї риби.

Від снасті залежить багато. Треба мати коротке вудлище, капронова волосінь бажано, щоб була підфарбована під колір дна чи води (перетин 0,10—0,15 мм), маленький легкий поплавець або кивок, що сигналізує про кльов (довжина —3—5 см, матеріал — сталь, пластмаса, щетина дикого кабана). На кінці волосіні — тягарець (шротинка), вище якого поводок завдовжки 15—20 см з маленьким гачком.

Плітка взимку найчастіше бере з дна. Найкраща наживка — мотиль. Але він є не скрізь. Можна використовувати звичайних гнойових черв’яків. Часте клювання плітки в глуху пору буває на так звану реп’яхову міль — невелику личинку білого чи жовтуватого кольору, яка живе в плодах і стеблах сухих реп’яхів. Заготовляти їх можна всю зиму й зберігати у холодному місці.

У плітки добре розвинений нюх, тому при її ловлі необхідний прикорм. В цьому випадку в ополонку кидають відходи хліба, підсмажене й змелене насіння соняшника.

Якщо не відбувається різких порушень у водному режимі водойми (зменшення кисню, великий спад чи підняття води, зміна температури), плітка зимує у певних місцях. її найчастіше можна успішно ловити на піщаних скатах глибоких ям, уздовж річкових берегів і ярів.

КОМБІНОВАНА МАСТИРКА

Рослинні наживи можна готувати з гороху, вівса, пшона, кукурудзи, перлової крупи, хліба та інших продуктів. Один із різновидів наживи—мастирка. Саме так називають тісто, приготовлене різними способами, з гороху і манки. Горохову мастирку роблять так: склянку лущеного гороху замочують у 1 л води 3—4 години. Потім посуд ставлять на вогонь, причому бажано, щоб на дні його була металева сітка, що вбереже горох від підгорання. Розпарюють горох доти, поки він не перетвориться на пюреподібну масу. Помішуючи його, додають манну крупу, до утворення однорідної маси. Для більшої її в’язкості кладуть столову ложку пшеничного борошна. Масу охолоджують, викладають на дошку, ріжуть на частини, з яких качають кульки.

Така мастирка, загорнута в проолієний папір або марлю, може зберігатися в холодильнику протягом тижня. На неї клюють краснопер, плоскирка, лящ та інша риба.

ЗРУЧНА ВУДОЧКА

Рибалка М. Чучманський пропонує таку зимову вудочку, яку можна змайструвати за допомогою складеного ножика. Дротину 4 вигинають плоскогубцями й забивають в соснову ручку. Проводко-ву котушку закріплюють кільцями 6 з гумової соски. Кивок рухається в петлях 3, надітих на дротину 4. Щетинка кивка кільцем пропускається через шматочок яскравого кембрика 2, який дуже добре видно у воді.
Зручна вудочка:

1 кивок; 2 — кембрик; 3 — петлі; 4 — дріт; 5 — кільце; 6- закріплюючі кільця; 7-ручка.
http://s5.uploads.ru/t/mhT1x.png

Волосінь з блешнею вводиться в кільце 5, а потім у кільце кивка 1 дуже легко.

ГРІЙТЕСЯ БІЛЯ ПІЧКИ-МАЛЯТКА

Любителі зимової рибалки часто користуються саморобною пічкою-малятком. Як її розтопити? Для цього беруть дві консервні бляшанки — літрову і 300-грамову. У днищі більшої пробивають цвяхом отвір і приробляють три ніжки з жерсті. Потім малу бляшанку вставляють у велику і заповнюють деревним вугіллям. Однієї заправки паливом вистачає години на дві.

ОСІННЄ КЛЮВАННЯ

Літньої пори мало хто з рибалок-спінінгістів може похвалитися добрим уловом. Якщо і брала щука, то здебільшого дрібна. Ось чому рибалки з нетерпінням чекають осені, коли хижак активізується. Розповім про осінню ловлю щуки — риби, яка частіше потрапляє на спінінг.

Це всюдисуща, жадібна, сильна і необережна риба. В таку пору вона нерозбірлива щодо наживок. Щука особливо добре ловиться під час двох періодів — короткочасного весняного (через 10—15 днів після нересту) і осіннього, коли вода стає прохолодною і прозорішою, а трави зблякли, деякі опустилися на дно. Осіннє клювання — найтриваліше і тягнеться аж до льодоставу...

Для успішної ловлі щуки треба мати деякі навички, тобто вміти визначати, де вона «стоїть». Восени щука звичайно мешкає біля дна. Велика донна щука переважно тримається ям, але вранці також виходить до трав і заходить у затоки, старики, де можна поживитися дрібнотою. Для її лову треба далеко закидати блешню і обов’язково класти її на дно. При цьому не сподівайтеся одразу на кльов. Треба набратися терпіння і добре попрацювати спінінгом, перш ніж щука спокуситься на вашу наживку.

Майте на увазі: опір великої щуки відрізняється від опору інших риб граничною впертістю. Схопивши блешню, вона тримається на глибині, і підняти її вгору можна лише після тривалої боротьби. Коли ж щуку піднімеш на верх, вона, крім того, що знову тягне на дно, інколи може піднести сюрприз у вигляді високої «свічки» — вилетівши із води у намаганні звільнитися від гачка. У воді ж вона широко відкриває пащу і крутить головою, «випльовуючи» блешню. Як тільки ви відчули цей намір хижака — одразу припиняйте підмотувати жилку, почекайте трохи, але не послаблюйте натяжіння волосіні.

Якщо ж вона знову пірнає на дно — дайте їй можливість трохи заглибитися, відпустіть жилку, але не знімайте котушку з гальма. Велику рибу найкраще витягати з води за допомогою багорчика, особливо, якщо ви ловите з човна. На березі її швидко відтягніть подалі від води, бо іноді, зірвавійись з трійника, вона колесом скотиться у річку.

Найздобутливіші місця — ковбані, ями на дні та водойми нижче шлюзів. При цьому щука стоїть завжди неподалік від головної течії, заховавшись за якийсь виступ, камінь чи кущ. Блешню бажано вести самим краєчком течії. І якщо вода чиста, можете навіть побачити, як щука блискавично вискакує із засідки та кидається на блешню. Схопивши її, риба круто повертається назад і намагається втекти у свою колишню схованку.

Блешні на щуку рекомендується вибирати невеликі, довгасті. Багато спінінгістів віддають перевагу важким, коливальним.

Рбалки-рибалкам.

0

5

ПРО КАСТИНГ

Слово це англійського походження й перекладається, як «кидання». Кастинг — вид риболовного спорту, коли змагаються в точності й дальності закидання тягарця або штучної мушки за допомогою снасті. При цьому важливо влучити в те місце, де «сплеснула» здобич. Найчастіше застосовують для цього спінінгові та нахли-стові вудлища.

З кастингу, що займає провідне місце в розвитку спортивного рибальства, щороку проводяться змагання.

ШІСТНАДЦЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ВУДИЛЬНИКОВІ

(за С. Т. Аксаковим)

Хоч ці поради відомого письменника і знавця природи відділяє від нас чималий відтинок часу, актуальність і цінність їх не зменшується.

Перша. Найважливіше діло в умінні вудити — вміння добре приладнати вудку.

Друга. Не менш важливо вміти користуватися сприятливою погодою і часом дня.

Третя. Вельми важливо також знати, в яких місцях, в яку пору року і за якої погоди тримається риба.

Четверта. Рибалка має дотримуватися належної тиші і намагатися, щоб риба не бачила його, особливо, коли вода світла, місце неглибоке і вудки закидаються недалеко від берега...

П’ята. Вудку треба закидати, не ляскаючи по воді вудлищем.

Шоста. Без потреби не варто часто виймати вудку.

Сьома. Ніколи не слід використовувати багато вудок.

Восьма. Знання часу для підсікання, безперечно, найважливіше в умінні вудити.

Дев’ята. Треба якнайретельніше старатися не класти вудлища на воду і не занурювати їх кінці в неї...

Десята. Волосінь від вудлища до поплавка, особливо якщо вона довга, не повинна занадто занурюватися у воду.

Одинадцята. Не треба витягувати рибу одним махом, з усієї сили.

Дванадцята. Якщо візьме дуже велика риба, то киньте зараз же вудлище у воду... Риба стомиться... Ви зможете зручно взяти її...

Тринадцята. Витягаючи велику рибу, ніколи не треба брати руками за волосінь...

Чотирнадцята. Якщо риба на вудці заплуталася в траві, не треба її тягнути: навпаки, послабте волосінь і дайте рибі виплутатися самій із трави, що вона майже завжди зробить — потрібне лише терпіння.

П’ятнадцята. Ніколи не треба залишати місце, не спробувавши вудити на вудочки різної величини та на різній глибині, і на всі наживки, які у вас є...

Шістнадцята. ...Рахуватися з порами року і станом погоди...

БЛЕШНЯ ОБЕРТАЄТЬСЯ

Відомо, що окунь охочіше бере дрібні обертові блешні. Рибалки пропонують таку блешню. Стрижень її зроблено з великого гачка-двійника. Тому відпадає необхідність припаювати до нього гачок. На стрижні — упор з хлорвінілової трубочки (див. рисунок), на її верхньому кінці — намистинка, яка забезпечує вільне й легке обертання пелюстки. Вона кріпиться хомутиком, а кінець стрижня має тягарець з свинцевої пластинки. Завдяки цьому гачок «дивиться» догори і, як правило, ні за що не чіпляється.

Особливість блешні ще й у тому, що вона обертається під час занурювання у воду, і це приваблює рибу.

Маса такої блешні-окунівки —6 г, довжина пелюстки —2,7, ширина —2,2 см. Пелюстку можна виготовляти з будь-якого неіржавіючого металу, а хомутик — з дроту.
Блешня обертається
http://s4.uploads.ru/t/CVm25.png

ЯКИЙ ОДЯГ ТЕПЛІШИЙ?

Рибалки, особливо новачки, майже не надають цьому питанню значення і вдягаються, йдучи на зимову рибалку, поспіхом. Так недовго і застудитися. Щоб цього не трапилося, треба знати елементарні правила зимового екіпірування.

Найкраще, коли білизна буде вовняна, а під нею бавовняна. Брюки мають бути стьобаними, на ваті. До них бажано підшити високий корсаж, який щільно пристає до попереку. Найкраще, звісно, вдягнути кожушок, але можна й щільну фуфайку. Треба добре утеплити ноги. Якщо вони починають замерзати, холод іде по всьому тілу. Найкраще взуття — валянці з калошами.

Рукавиці мають бути вовняними, щільними. Одним словом необхідно, щоб одяг був легким і теплим, тоді зимова риболовля подарує багато задоволення. А коли ще й риби наловиш...
ЗА КІЛЬЦЯМИ ЛУСКИ

Як можна визначити вік риби і чи можна це взагалі? Вік її найкраще визначати за лускою. Беруть її біля спинного плавця, трохи вище осьової лінії, злегка промивають водою, щоб змити бруд і слиз. Потім кладуть на тверду поверхню (краще на скло), щоб просушити, і за допомогою бінокуляра визначають вік за дуговими кільцями, подібно до того, як визначають на зрізі вік дерева: одне кільце відповідає одному року.

ВОЛОСІНЬ ДЛЯ НАХЛИСТУ

Як зробити конусну волосінь, або як інколи кажуть, волосінь з убутним діаметром для риболовлі нахлистом? її, виявляється, можна виготовити і в домашніх умовах.

На кінці товщого відрізка волосіні діаметром 1,0 мм (З м) слід наплавити за допомогою вогню крапельку. При цьому необхідно стежити, щоб вона не спалахнула і не закипіла. Дамо їй охолонути і затвердіти. Потім робимо те ж саме з відрізком тоншої волосіні (діаметром 0,9. мм), його довжина —150 см. Але тепер крапельки треба наплавити на обох кінцях волосіні. Те саме робимо з відрізками волосіні діаметром 0,8 мм, завдовжки 125 см, 0,7—100, 0,6—80 і 0,4 мм —50 см.

Тепер складемо кінці волосіні діаметром 1,0 і 0,9 мм з кульками на кінцях так, щоб вони заходили один за один. Тонкою капроновою ниткою туго їх обмотаємо. Закріпимо клеєм БФ-1 або «Суперцементом». Коли клей висохне, візьмемо в руки кінці волосіні і потягнемо їх у різні боки. Відбудеться переміщення волосіні до впирання обмотки в наплавлені кульки. Змастивши місце обмотки клеєм ще раз, залишимо висохнути. За таким способом з’єднуємо інші відрізки, а також можна виготовити волосінь і з меншою кількістю з’єднань. Товщу частину волосіні прикріплюють до котушки вудлища, а тонша — робоча частина.

Для ловлі нахлистом вудлище обов’язково має бути дуже гнучким.

http://s4.uploads.ru/t/USkrV.png

Замет «мушки»:
1 — волосінь поперед себе; 2 — замет волосіні назад; З — волосінь летить за спину; 4 — замет вперед.

Є Й ТАКИЙ СПОСІБ

Як швидко приготувати мастирку? Взяти 20 г цілого гороху чи половинок, залити водою. Дати суміші закипіти. Потім вилити її у термос на 6—8 годин. Перед виходом на риболовлю — злити воду, розім’яти горох в маленькій каструльці, насипати десертну ложку манки, добре перемішати і поставити на вогонь. Як тільки ця маса закипить — додати десертну ложку борошна. Це займе не більше 10—15 хвилин.

ПІДСТАВКА ДЛЯ ДОНКИ

Як надійніше закріпити донну вудочку, якщо на березі твердий грунт? Ось модель, яка зручна своєю компактністю і тим, що її легко виготовити самому (див. рисунок).
ЩОБ БЛИЩАЛА БЛЕШНЯ

Як відновити первісний полиск блешні для зимової рибалки? Адже за літо вона дуже потьмяніла. Є гарний спосіб і дуже простий. Треба почистити блешню рідкою сумішшю зубного порошку та нашатирного спирту. Така паста наноситься тонким шаром на поверхню попередньо вимитої теплою водою блешні. Після висихання її протирають чистою сухою ганчіркою.

А ось для чищення потьмянілої посрібленої блешні рекомендують її залити водою, в якій варилася картопля.

ЯКЩО ГАЧОК ЗАЧЕПИВСЯ ЗА ДНО

Багато неприємностей рибалки мають від того, що гачок чіпляється за дно, де лежать замулені корчі, ростуть водорості. Вивільняючи його, користуються спеціальним пристроєм — відчіпом. Обов’язкова його приналежність—це шнур, який має діставати до дна. Але можна зробити інший, простіший відчіп. У рибалки завжди знайдеться шматочок свинцевої
http://s5.uploads.ru/t/MqDfK.png

Підставка для донки.
http://s4.uploads.ru/t/RmMou.png

Якщо гачок зачепився за дно.
пластинки. В ній кінчиком ножа треба просвердлити отвір й пропустити волосінь вудочки, складену вдвоє. Потім, притримуючи лівою рукою утворену петельку, треба опустити пластинку по волосіні на дно й правою рукою кілька разів підсмикнути вудлище.

У рибалки на водоймі завжди може виявитись якийсь підхожий предмет з отвором чи кільцем. Саме його можна використати як відчіп (див. рисунок). Однак при цьому на вудлищі має бути достатній запас волосіні.
НА БИСТРИНІ

На бистрині ловити вудкою з берега — річ ненадійна. Верховодки, у кращому разі декілька дрібних підустів, окуньки — от і все, на що можна розраховувати. А риба в річці, звісно ж, є.

Скористайтеся такою практичною порадою. Візьміть легку поплавцеву вудочку й пройдіться вздовж стрімкого берега річки. Дорогою вам неодмінно зустрінеться виступ берега, за яким течія утворила маленький вир. А то й загата з гілляччя, що зачепилося за кущ лози, або крихітна мілина з виткими хвостами водоростей. Ось у таких місцях і закидайте на глибину не більше ЗО см.

Чому риба тримається саме в таких місцях? Течія тут слабка, і на її подолання підводні мешканці витрачають менше сили, до того ж і корм течія приносить саме сюди. Найчастіше ловиться тут плітка, густирка, окунь, підлящик, а то й середній за величиною лящ.

Якщо клювання припинилося, перебирайтеся на інше місце.

ПОРА ВІДКРИТОЇ ВОДИ

Отже, позаду лютий. Настає усміхнений березень. Занепокоєно, але й радісніше стає на душі рибалки: пора відкритої води не за горами. Сонце все частіше з’являється над головою, небо синіє. А головне — частіше бере риба. Серед рибалок можна почути таку приказку: березень чутніший — став гачок гостріший. Йдеться, звісно ж, про найпоширенішу весняну рибу—плітку. Відчуваючи приплив свіжої, теплішої води, вона починає сміливіше підніматися до поверхні, брати наживку й упівводи. Не лови гав, рибалко!

Та здобиччю рибалки може стати не лише ця риба. Весною охоче бере на живця й щука, активізується окунь. Зі своїх зимових «квартир» піднімається неповороткий лящ.

Найкращою наживкою буває мотиль, але окунь, краснопір і йорж починають брати і на черв’яка.

ЛЕГКО І ЗРУЧНО

Настала осінь, а за нею й холодні, непогожі дні з пронизливими, дошкульними вітрами. Як у таких умовах створити на риболовлі хоча б мінімальний затишок? Пропонуємо вам конструкцію намета, зробленого на зразок абажура на твердих розтяжках.

Спочатку необхідно зварити хрестовину з металевих трубочок і вирубати з металевого дроту чотири шматки по діаметру трубочок і завдовжки по 1,4 м. Кожен з них одним кінцем вставляється в трубку. Нижні кінці стягуються тонким капроновим шнуром. У результаті виходить каркас, на який залишається натягти плівку, склеєну за розмірами. Щоб низ намета не рвався і щільно прилягав до землі, по всьому його колу пришивають смугу міцної тканини. У плівці треба зробити душник (див. рисунок).

ДЛЯ БУДЬ-ЯКОЇ ГЛИБИНИ

Ось запропонована рибалками цікава вудочка для лову на будь-якій глибині. Це звичайна поплавцева вудка, але оснащена вона ковзним тягарцем з петелькою на кінчику. Під час лову він лежить на дні. Коли опускається вудлище, пластмасовий поплавець тягне жилку вгору, а маленька

свинцева кулька-шрОтик тримає гачок з наживкою. При цьому обловлюються верхні шари води. Якщо вудлище підняти, жилка ковзає по петельці тягарця у зворотному напрямку і таким чином обловлюються нижні шари води. Цю снасть можна застосовувати на річках з помірною течією.
http://s5.uploads.ru/t/HWRv8.png

Виготовлення намета.

І ШВИДКО, І ЗРУЧНО
Є простий спосіб заміни блешні чи повідка за допомогою карабінчика. Виготовляється він з мідного дроту завтовшки 0,8 мм і шматочка хлорвінілової трубки. Дріт згинають на зразок гачка, верхній кінець закручують в кільце і запаюють. До цього кільця кріплять основну жилку, а на карабінчик (див. рисунок) насувають трубку. Щоб замінити снасть, треба підняти трубку, на гачок карабінчика надіти заводне кільце блешні чи повідка і знову опустити трубку на місце.

УЛОВИСТА БЛЕШНЯ

На Десні довелося побачити мені дивовижну блешню — трубку, на яку ловили судака та білизну. Вона являє собою порожній циліндр, зовні хромований або нікельований. Матеріал — мідь чи латунь, відрізок від трубки завдовжки 60—70 мм, діаметр 8—10 мм. Має два косих зрізи: на одному кінці його кріпиться заводне кільце з вертлюжком і волосінню під кутом ЗО °. На другому кінці кріпиться через заводне кільце потрійний гачок. Цей зріз має кут 45 ° (див. рисунок).

МАСТИРКА З ВІВСА

Склянку вівсяної крупи запарюють окропом. Потім посуд ставлять у каструлю з водою і варять до готовності. До загустілої маси додають чверть склянки манної крупи.

ГАЧОК З «ВУСИКАМИ»

Заміна повідка за допомогою карабінчика
http://s4.uploads.ru/t/VMeZX.png

Популярна серед рибалок і найпоширеніша наживка — черв’як — розмокає у воді через деякий час, а коли часто перекидати вудочку,— витягується і врешті злазить з гачка. Часто риба скльовує його по частинці, непомітно для рибалки, і на гачок не засікається. Ще гірше, коли на гачок наживлюють по два, три і більше черв’яків для ловлі ляща, сома, минька.

Щоб черв’як міцно тримався на гачку, деякі рибалки кріплять на ньому «вуса». На гачок з короткою ніжкою — один, з довгою — два. Роблять це так: намазують ніжку гачка клеєм БФ-2 або нітроемаллю і зав’язують на ньому жилку міцним вузлом «вісімкою». Зайву жилку обрізують, залишаючи кінчик завдовжки 1—2 мм, спрямований до вушка гачка. Вузлики також бажано намазати клеєм. Черв’як наживлюється на гачок вільно, а сповзти з нього йому заважають «вуса».
http://s5.uploads.ru/t/kb3e1.png

ЗИМОВА ЛОВЛЯ ЩУКИ НА БЛЕШНЮ
На початку березня можна успішно ловити щуку під льодом на блешню.

Насамперед така блешня повинна бути досить великою: завдовжки 7—8, завширшки до 3 см. Помічено, що двоколірні найбільш придатні. Поводок повинен бути металевим.

Піднімати у воді блешню треба енергійно і високо від дна, роблячи після кожного помаху вудлищем чималий інтервал, щоб блешня донизу опускалася самостійно. При покльовці щуки відчувається спочатку легенький поштовх і відразу важке підтягання. Підсікають різко і швидко. Витягувати хижака треба обережно, повільно, щоб він трохи втомився.

На лід треба її виймати з ополонки багорчиком і не зволікати. Жилка перерізом 0,3—0,4 мм. Ополонку бажано робити широкою.

НЕЗАТОПЛЮВАНА ВОЛОСІНЬ

Влітку вудіння на природну наживку — коника, муху та інших комах — захоплююче і ефективне. Але цей спосіб має й свої вади: навіть дуже тонка легка волосінь досить швидко намокає, а потім і тоне разом із наживкою. Необхідно, щоб вона завжди була на плаву, адже, наприклад, в’язь, головень дуже обережні риби, чутливі до будь-якого стороннього втручання. Часто затонула волосінь відлякує їх, вони тікають від наживки. Щоб уникнути цього, одні рибалки змащують, свою волосінь парафіном, інші віддають перевагу гусячому чи качиному жиру.

ЖИВЕЦЬ НА ДВОХ ГАЧКАХ

Здавалося б, проста справа — насадити живця на гачок. Але виявляється, й тут є свої труднощі. Щоб живець міцно тримався, бажано чіпляти його на два гачки. Роблять це так: у рот риби пропускають короткий поводок з петлею на кінці, який виводять крізь зябра. Петлю повідка притискують до спинки малька і пропускають в неї жало подвійного гачка, яким живця зачіплюють за спинку.

СРІБЛЯСТА БЛЕШНЯ

Добре ловиться риба на матово-сріблясті блешні. Для того, щоб зробити їх такими, мідну або зі сплавів, що містять мідь (латунь, бронза, рондоль), блешню знежирюють, протирають сухою ганчіркою і опускають в уже використаний, відпрацьований фотофіксаж. На деякий час вона покриється шаром срібла, а після просушування набуде матово-сріблястого кольору. Якщо ви хочете зробити комбіновану блешню, то після знежирювання один з боків заліпіть пластиліном або покрийте тонким шаром водостійкого лаку, щоб на поверхню металу не потрапив фіксаж.

ЗРУЧНА БАНКА

На риболовлі, як правило, черв’яки зберігаються у якомусь випадковому посуді, наприклад, у консервних бляшанках, наповнених вологою землею. Та черв’яки зариваються в неї, ховаються на дні, дістати їх важко.

А можна скористатися зручною баночкою. Вона пластмасова, має дві знімні кришки, тому рибалці не треба щоразу порпатися в землі, добуваючи черв’яків: відкривай банку з протилежного боку, куди переповзли черв’яки.

ТОЧНЕ ПІДСІКАННЯ
Ті, хто закидає спінінг як донку, полюючи на хижака, для визначення клювання чіпляють на волосінь різні виски. Проте вітер їх розгойдує, що, звичайно, негативно позначається на швидкому і точному підсіканні. Щоб цього не трапилося, деякі рибалки пропонують використовувати як сигналізатор клювання планку із смужки металу з пропущеним кільцем на одному кінці й шарніром (навісом) на другому (див. рисунок). На вудлищі планку закріплюють міцною примоткою за першим пропускним кільцем. Волосінь від котушки проходить крізь кільце планки. Вона не заважає закидати принаду, після підкрутки відвисає під невеликим кутом і під час найменшого клювання починає підніматися до вудлища. Рибалка добре помічає кльов і є можливість швидко підсікти рибу.
http://s5.uploads.ru/t/bDdyN.png

Пристосування для точного підсікання

Отредактировано gosha (2013-09-14 08:09:02)

0

6

Спасибо  за информ

0

7

Очень даже интересно...

0

8

ого - сколько я всего не знал. сохраню себе

0

9

Надо будет другу показать. Он еще тот рыбак )

0


Вы здесь » Одесский форум.Форум Одесса. » Форум Туризм » Рбалки-рибалкам.


Рейтинг форумов | Создать форум бесплатно © 2007–2019 «QuadroSystems» LLC