Одесский форум.Форум Одесса.

Информация о пользователе

Привет, Гость! Войдите или зарегистрируйтесь.



СУНИЦЯ .

Сообщений 1 страница 2 из 2

1

СУНИЦЯ

Десна — сорт раннього строку достигання, виведений в Українському НДІ садівництва. Стійкий проти ураження грибковими захворюваннями та суничним кліщем.

Кущі середні, напіврозлогі. Листки яскраво-зелені, середньої величини.

Квітконоси з компактним багатоквітковим суцвіттям, розміщені на рівні листків.

Плоди великі, середня маса 17 г, правильної широко-конічної форми, темно-червоні, блискучі. М’якуш темно-червоний, щільний, солодко-кислий на смак, ароматний. Ягоди достигають наприкінці травня — на початку червня. Урожайність висока.

Сорт районований на Івано-Франківщині, Київщині та Полтавщині.

Львівська рання — раннього строку достигання, виведений на Львівській дослідній станції садівництва.

Відносно зимо- та посухостійкий, стійкий також проти грибкових захворювань. Суничним кліщем уражується лише в окремі роки.

Кущі середньорослі, густо облиствені. Листки темно-зелені, зморшкуваті, опушені. Квітконоси розгалужені, середньої довжини, розміщені на рівні листків.

Плоди великі, перші (масою 27—30 г) усічено-широко-конічні, наступні (масою 9—10 г) правильної конічної форми з шийкою, червоні, блискучі. М’якуш світло-червоний, середньої щільності.

Достигають на 1—2 дні пізніше сорту Десна. Врожайність висока.

Сорт районований на всій території України.

Ясна — сорт вітчизняної селекції, виведений в Українському НДІ садівництва.

Вимогливий до родючості грунту, зимо- та посухостійкий.

Кущі середніх розмірів, компактні, густо облиствені иеликими темно-зеленими шкірястими листками. Молоді листки — салатного кольору.

Квітконоси середнього розміру, з розложистим Суцвіттям.

Плоди великі, перші (масою — 35 г) ширококонічні, ясно-червоні, блискучі. М’якуш рожевий. Перестиглі ягоди малотранспортабельні. Достигають ягоди в середині червня. Врожайність висока.

Сорт районований переважно на півдні та сході України.

Ред Гонтлет — сорт англійського походження. Стійкий проти плодової гнилі та грибкових захворювань.

Куші сильнорослі, прямостоячі, з шкірястими темно-зеленими листками. Квітконоси довгі, суцвіття на рівні листя. На рослинах утворюється велика кількість вусиків і формується добре розвинена розсада.

Плоди вищесередніх розмірів (перші — до 28 г), округло-конічні, без шийки, світло-червоні, щільні. Достигають в середині червня.

Врожайність висока.

Сорт районований на Дніпропетровщині, Житомирщині, Київщині та в Криму.

¡сточнік — виведений в Українському НДІ садівництва, стійкий проти грибкових захворювань.

Куті середні, напіврозлогі. Листки зелені, сильно зморшкуваті, квітконоси довгі, товсті, розміщені на рівні листків. Суцвіття компактне, багатоквіткове.

Ягоди великі (середня маса 12—19 г), правильної форми, яскраво-червоні, блискучі. М’якуш щільний, оранжево-червоний, кисло-солодкий на смак. Достигають в середні строки.

Врожайність висока.

Сорт районований на Вінниччині, Житомирщині, Київщині, Миколаївщині, Полтавщині, Сумщині та Черкащині.

Коралова-100 — сорт виведений в Українському НДІ садівництва. Зимостійкий, але чутливий до посухи в період закладання плодових бруньок, внаслідок чого знижує врожай наступного року. При надмірному зволоженні ягоди і листки уражуються борошнистою росою. Рослини пошкоджуються також суничним кліщем.

Кущі сильні, густо облиствені, середнього розміру або з великими темно-зеленими листками. Квітконоси короткі. Суцвіття компактне (вкл. XI).Перші плоди великі (до 35 г), округло-конічні, ребристі; верхівка ягоди сплющена і залишається зеленою. Наступні плоди округло-конічної форми, темно-червоні з щільним м’якушем.

Достигають ягоди в середині червня. Врожайність висока. Сорт районований в ряді регіонів України.

Зенга-Зенгана — сорт західноєвропейського походження. Зимо- і посухостійкий, вимогливий до родючості грунту. Ягоди сильно уражуються сірою гниллю, особливо у дощові роки, але стійкі проти ураження суничним кліщем.

Кущі високі, компактні, густо облиствені. Листки середнього розміру, темно-зелені, блискучі. Вусиків мало, тому для одержання розсади необхідно закладати маточники, в яких квітконоси видаляють (вкл. X).

Суцвіття нарівні з листям, розложисте.

Плоди великі (перші — до ЗО г, наступні — 8—10 г), округло-конічні, темно-червоні, щільні.

Ягоди достигають недружно в другій-третій декадах червня. В добрих агротехнічних умовах урожайність висока.

Сорт районований на більшій території України.

Сорти суниці, завезені з інших країн

Гігантела-максим — сорт голландського походження, середньопізній. Кущі крупні, з великими листками, квітконоси завтовшки б—7 мм. Ягоди першого збору масою до 100 г. Дуже щільні, проте в посушливе літо в середині пустотілі. Урожай з куща до 2 кг.

Лорд — сорт середнього строку достигання. Кущ невеликого розміру з досить товстими квітконосами. Ягоди яскраво-червоні масою 20—40 г. Урожай з куща 300— 600 г, інколи більше.

Трубадур — сорт шотландської селекції. Ягоди крупні (масою 20—40 г, інколи 60—70), темно-червоного забарвлення. Урожай з дворічного куща до 1600 г

Ельвіра — сорт голландського походження раннього строку достигання ягід. Ягоди крупні, округлої форми масою 30—40 г.

Марміон — сорт шотландського походження. Куші пишні з соковитим глянсуватим листям, дуже стійкий до хвороб. Ягоди масою до 50 г кисло-солодкі на смак.Гарігуетта — походить з Франції. Ягоди видовженої форми, максимальна маса їх до 40 г. Урожайність дворічного куща 1700—1800 г.

Ремонтантні сорти суниці

Кардинал — сорт американського походження. Кущі потужні, з крупними глянсуватими листями. Плодоносить дізічі на сезон. Зимостійкість висока. Вимагає інтенсивного поливу протягом усього періоду вегетації. Максимальна маса ягід — до 60 г. Урожай з дворічної рослини до 1800 г.

Проф’южен — сорт французького походження, плодоносить безперервно протягом вегетаційного періоду, Ягоди конічної форми, масою 20—30 г, ароматні, приємні на смак. Урожайність з дворічного куща 1200 г.

Остара — сорт голландського походження, дає два іірожаї за сезон. Другий урожай утворюється як на маточних рослинах, так і на дочірних розетках. Сорт легко переносить затінення. Ягоди масою 15 г, інколи до 25 г.

Гора Еверест — сорт французької селекції. Високі врожаї дає рослина у вигляді однорічної культури, тобто щорічно замінюючи основний кущ першою дочірною розеткою від кращих кущів. Це дає можливість підтримувати високу енергію вегетативного росту, високу врожайність, крупноплідність.

Хуммі Генто плодоносить за сезон двічі, максимальна маса ягід 60 г. Урожай формується на маточних і дочірних розетках. Ягоди приємного смаку.

Бардурелла-Марала — практично безвусий сорт. Ягоди дуже смачні, ароматні, масою до 30 г. Урожайність ішсока. Розмножують сорт поділом куща в період з травня по серпень.

Сорти суниці іноземного походження дають добрі врожаї лише за умов високої агротехніки.

0

2

ВИРОЩУВАННЯ СУНИЦІ

Суниця — швидкоплідна рослина. При весняному са дінні плодоносить уже на другий рік. Вона вимоглива до грунту і місцеположення, світлолюбна рослина. Ось чому ділянка для садіння суниці повинна бути освітленою, рівною або з невеликим схилом, захищеною садовими рослинами чи будівлями від шкідливих вітрів. Грунтові ноди повинні залягати не ближче 0,8—1,0 до поверхні грунту. Кращими грунтами є легкі і середні суглинки. На глинистих і піщаних грунтах треба вносити торф. Якщо кислотність грунту нижче 5,2, його вапнують. Вапно краще вносити за 1—2 роки до садіння суниці.

При закладанні плантації важливо врахувати попередню культуру. Не рекомендується суницю вирощувати після пасльонових і гарбузових культур, які мають спільних з нею шкідників.

При осінньому садінні ділянку під суницю слід перекопати заздалегідь (за місяць, щоб земля встигла осісти). Заправку ділянки добривами треба провести за 1—2 роки до садіння. На дерново-підзолистих грунтах вносять 50— 60 кг гною, 400—600 г суперфосфату, 200 г сірчанокислого амонію, 200 г хлористого калію на 10 кв. м.

Кращим часом садіння суниці є весна (друга половина квітня) або друга половина літа (до 15 вересня).

Для садіння необхідно використовувати лише добре розвинену розсаду, яка має не менше трьох нормальних листків на коротких черешках і доволі розвинену мичку коренів завдовжки 6—7 см.

Важливо правильно розмістити на ділянці сорти. їх краще згрупувати за строками достигання ягід (ранні, середні, пізні). Це полегшує збір ягід і догляд за насадженнями.

Сортовий склад насаджень суниці, якщо її вирощують не для ринку, повинен бути таким, щоб мати свіжі ягоди все літо і осінь. Серед них значне місце повинні займати ремонтантні сорти. Загальний урожай в сучасних ремонтантних сортів за сезон нерідко перевищує за масою урожай більшості крупноплідних сортів зі звичайним типом плодоношення. Крім цього, переважно ремонтантні суниці при розмноженні насінням не втрачають сортових особливостей.

Досить зручні у вирощуванні безвусі і маловусі сорти суниці. Висока врожайність насаджень суниці звичайно залежить від того, наскільки досконала технологія її вирощування. Тільки за цих умов можуть проявитись потенціальні можливості сорту.

Садіння. Суниці висаджуть навесні, як тільки саджанці починають йти в ріст чи в другій половині літа до середини вересня. Це необхідно для одержання в рік садіння добре розвинених рослин з потужною кореневою системою, що є запорукою рясного врожаю в наступному році. Щоб стимулювати інтенсивне кореневе утворення, необхідно перед садінням корені саджанців вмокнути в глиняну болтушку консистенції рідкої сметани, в якій розчинений гетероауксин (1 таблетка на 5 л болтушки). За такого способу швидко укорінюється розсада й утворюється потужна коренева мичка.

Перед садінням грунт необхідно глибоко перекопати. Висаджувати розсаду суниці краще рядками. Там, де намічається перший рядок, натягують шнур і пришпилюють його в кількох місцях, щоб при садінні він не відходив у бік. Вздовж шнура совочком або лопатою роблять такі лунки, в яких вільно може розміститись коренева система розсади суниці. їх слід розміщувати з одного боку шнура так, щоб прилягаюча до нього стінка лунки була вертикальною.

Лунки на 3/4 слід заповнити перегноєм, змішаним з суперфосфатом і деревною золою — 30 г суперфосфату і півстакана золи на відро перегною. Лунку до верху засипають родючим грунтом і добре поливають водою. Коли волога вбереться і грунт дещо осяде, добавляють землю до країв лунки. Після цього висаджують розсаду, корені розправляють, присипають їх землею, а «сердечко» залишають над поверхнею грунту (вкл. IX). Висаджені саджанці добре поливають водою. Полив обов’язковий, навіть в дощову погоду. Води на рослину потрібно не менше 0,8—1 л води. Після поливу грунт обов’язково мульчують торфом, перегноєм, компостом. Коли їх немає, тоді мульчують сухою землею. При садінні, поливі і мульчуванні треба стежити, щоб верхівкова брунька («сердечко») не була засипана. Разом з тим не слід допускати оголення кореневої системи. Як в одному, так і в іншому випадку це негативно позначиться на ростові рослин.

Затим переміщують шнур на місце другого ряду. На важких грунтах відстань між рядками повинна становити 50-60 см. На легких грунтах 2—3 рядки можна садити чрріч кожні 20 см, потім пропускати 50—60 см і садити 2-3 рядки. Відстань між рослинами в ряду — 25 см.

Для садіння суниці і інших плодових та ягідних культур вибирають похмурі дні, а ще краще, коли йде невеликий дощ. Якщо стоїть сонячна погода, тоді садять пізно ввечері, а на день висаджену суницю притінюють свіжоскопаною травою. Через 8—10 днів слід підживити суперфосфатом, настояним у воді протягом доби (ЗО г на 10 л) і добавкою до нього півстакана деревної золи. Під кожну рослину виливають по 1 л розчину.

Підживлення. Крім основного добрива, внесеного в лунки під час садіння, велике значення для одержання високого й якісного врожаю має підживлення. Перше підживлення слід проводити весною, після сходу снігу та очистки плантації від старого листя. Для цієї мети використовують комплексне добриво з мікроелементами. Під молодий кущ бажано внести 1—2 л розчину, під дорослий — 5 л. Для підживлення суниці добре згодяться нові поживні розчини «Эффект» і «Вито».

Під час росту квітконосів підживлюють вдруге. Не менший ефект дають коров’як, розведений водою в співвідношенні 1 : 6, розчин курячого посліду (1 : 20). Перед використанням їх зброджують протягом 5—7 днів. На 10 л збродженого розчину слід додати півстакана деревної золи.

На початку цвітіння підживлюють третій раз коров’яком, розчиненим у воді (1 : 8), додавши на 10 л розчину півстакана деревної золи.

У середині серпня, коли суниця закладає квіткові бруньки під урожай наступного року, підживлюють четвертий раз. Для підживлення суниць не рекомендується використовувати добрива, що містять азот і хлор, бо вони негативно впливають на ці рослини.

Підживлюють добовою витяжкою суперфосфату (50 г) і півстакана деревної золи на 10 л води.

Бажано перед кожним підживленням за 30—40 хв полити суниці під корінь, не замочивши листків і сердечка.

Для переважної більшості сортів суниці вказані норми внесення добрив при підживленні достатні. Проте садівники-любителі вирощують ряд зарубіжних сортів, наприклад, Кардинал, Гігантелла і деякі інші, яким необхідне додаткове підживлення, особливо в початковий період росту. Вимагають додаткових підживлень і ремонтантні сорти тому, що під час достигання першого врожаю у них уже розвиваються квіткові бруньки наступних врожаїв.

Зрошення. Суниця досить вимоглива до вологості грунту. Як сухих, так і надмірно вологих грунтів не переносить. Ступінь вологості грунту на глибині 20—30 см можна визначити без приладів. Якщо грунт в руках розсипається — він сухий, а якщо його можна зліпити в грудку, то він злегка вологий, води в ньому в нормі. Мокрий грунт свідчить про перезволоження. В період росту кущів інтервал між поливами, залежно від стану погоди і кількості опадів, може становити 7—10 і більше днів. Коли дозрівають ягоди, інтервал дещо зменшують.

Способи поливу можуть бути по борознах, вручну з лійки під корінь. Добрі результати за якістю поливу, рівномірності зволоження дає краплинне зрошення, при якому значно скорочуються витрати праці на полив, економно витрачається вода, підвищується врожай, поліпшується його якість. Відпадає необхідність постійного контролю за вологістю.

При поливі можна користуватись магнітною насадкою СО-2, встановленою на місткості з водою. Вважається, намагнічена вода позитивно впливає і на урожайність, і на якість суниці.

Деякі садоводи-любителі не допускають утворення вусиків на кущах суниці. За такої технології плодоносні кущі використовуються три роки, бо на більш старіших значно знижується врожай.

Захист насаджень суниці від шкідників і хвороб. Доброго врожаю ягід суниці практично не можна одержати, якщо вона уражена шкідниками і хворобами. При вирощуванні екологічно чистої продукції застосовувати пестициди не рекомендується, тому захисту насаджень не хімічними методами надають особливу увагу. Уже при перших ознаках ураження шкідниками розсади, її слід зібрати в пучки по 20—25 штук, несильно зв’язати шнуром ближче до кореневої мички і занурити листками (до коренів) у воду температурою 45 °С, витримати рослини протягом 15 хвилин. Щоб вода швидко не охолоджувалася, її беруть 10 і більше літрів. Треба уважно стежити, щоб коріння не торкалося води. Після цього розсаду слід прополоскати в прохолодній воді.

Під час росту рослин необхідно з весни і до осені з інтервалом в 7—10 днів обприскувати кущі суниці настоєм листиків кульбаби. Для виготовлення настою беруть 500 г свіжого листя кульбаби, заливають 10 л води, підігрітої до 40 °С, витримують 3—4 години і проціджують.

Щоб захистити ягоди від сірої гнилі, з весни до початку цвітіння з інтервалом 10 днів 2—3 рази рекомендується обприскувати кущі суниці розчином йоду. Для цього 10 мл Йоду розчиняють в 10 л води. Якщо насадження дуже заражені сірою гниллю, варто використовувати настій часнику — 100 г сухого листя настоюють добу в 10 л води, підігрітої до 40 °С.

Кущі страждають від хвороб, знижується врожай. Рослини потрібних сортів слід висаджувати з другого року плодоношення. До того часу, коли потрібно буде видалити кущі після третього року плодоношення, молоді рослини н наступному році вступлять у другий рік плодоношення.

Щоб ягоди під час достигання залишалися чистими, не пошкоджувались сірою гниллю, суцвіття підв’язують до кілочків або встановлюють підставки. Якщо суцвіття короткі, заздалегідь мульчують грунт під кущами соломою, тирсою, деревною дрібного стружкою.

Досвід вирощування суниці на присадибній ділянці

Ірина Іванівна Чек на Тернопільщині з членами своєї родини вирощує суницю на площі 0,22 га. Особливостями агротехніки є довговічність плантацій — 15 і більше років.

І Ілантацію тут закладають восени суцільно за схемою 40 X 40 см. Спочатку насадження зріджені, тому між ними вирощують цибулю, часник і навіть кормові буряки. В перший і наступні роки сланких стебел (вусів) не видаляють, тому вже трирічна плантація являє собою суцільний килим, який щільно закриває землю, що значно обмежує ріст бур’янів. Це є друга особливість.

Кущі розміщують через 10—15 см або по 50 і більше рослин на 1 кв. м. Ущільнення насаджень надалі не проходить, наступає саморегуляція; у сформованих кущів «усів утворюється мало, їх вистачає лише на заміну вибракуваних рослин, помітно ослаблених і тих, що випадають на 5—6 рік вегетації.

Весною після зимівлі і влітку після збору ягід обрізування кущів не проводиться. Це є третя особливість.Досвід свідчить, що скошування надземної частини суниці після збору ягід дещо підвищує урожайність в наступному році, проте на оголених плантаціях сильніше розростаються бур’яни, витрати праці на боротьбу з якими не компенсуються надбавкою врожаю.

Догляд за насадженнями включає дворазове прополювання весною, до настання плодоношення.

Після збору врожаю ще раз прополюють і розпушують грунт. На зиму підживлюють перегноєм і поливають гноївкою, розведеною водою в співвідношенні 1 : 6. Весною проводять підживлення суперфосфатом в обмежених дозах.

0



Рейтинг форумов | Создать форум бесплатно © 2007–2019 «QuadroSystems» LLC